Серед усіх комплексів рослинних тканин особливою різноманітністю характеризуються меристематичні, або твірні. Специфічною особливістю цих тканин є здатність їхніх клітин до поділу, завдяки чому кількість клітин у рослин безперервно збільшується. За походженням меристеми бувають первинні та вторинні.
Первинна меристема становить більшу частину зародка, а також утворює тіло рослини, всі вегетативні та генеративні органи.
Вторинна меристема виникає уже в сформованій рослині за рахунок первинних меристем. За місцем розташування у тілі рослин меристеми ділять на верхівкові (апікальні), бічні (латеральні), вставні (інтеркалярні), раневі (травматичні).
Цитологічна характеристика меристем:
Цитологічні ознаки меристем дуже варіюють. Так, клітини верхівкової меристеми у період активного поділу дрібні, з тонкою целюлозною оболонкою, ізодіаметричної форми. Вони щільно зімкнені між собою, не мають міжклітинників. Звичайно у таких клітинах крупнозерниста цитоплазма та велике ядро, яке може займати до 3/4 всього об'єму клітини. У них малорозвинений ендоплазматичний ретикулум, мала кількість мітохондрій, у яких недорозвинені кристи, немає типових хлоропластів, є лише пропластиди. Вакуолі мають вигляд окремих дрібних міхурців, центральної вакуолі немає. У клітинах коркового камбію (фелогену) можуть бути хлоропласти та розвинені центральні вакуолі.
Розподіл меристеми в тілі рослин
Верхівкові меристеми формують так званий конус наростання (апекс) в якому на самій верхівці розташовані ініціальні клітини, або ініціалі. Ініціальні клітини діляться звичайно необмежено із збереженням меристематичного характеру. Від ініціальних клітин бере початок усе тіло рослини.
Перицикл — первинна латеральна меристема. Вона складається з клітин паренхімного типу і розташована у зовнішньому шарі центрального осьового циліндра.
Інтеркалярна меристема — активно ростуча зона, віддалена від апікальних меристем. Слово інтеркалярний указує на те, що тканина розташована так, ніби вона вставлена між зонами, диференціація тканин у яких уже більш-менш закінчена.
Камбій — латеральна (бічна) меристема, яка утворює вторинні провідні тканини — флоему і ксилему. Камбій розташований між флоемою і ксилемою. У стеблах та коренях він часто має форму циліндра. Інколи камбій має вигляд окремих смужок у стеблах, черешках та жилках листків, які мають вторинний ріст.
Фелоген, або корковий камбій,— вторинна латеральна меристема, яка утворюється з живих паренхімних тканин, а у деяких рослин формується з живих епідермальних клітин. Це одношарова твірна тканина, яка представлена клітинами прямокутної форми.