Термін фактичний матеріал, прийнятий у редагуванні, охоплює всі опорні для тексту елементи — поняття і предметні відношення. .Фактичний матеріал реалізується в текстових конструкціях, що позначають не тільки події, але і речові елементи предметного ряду, властивості, якості, стан, позначення осіб, відношень, кількості. Фактичний матеріал може виконувати функцію інформації, входити в логічну побудову, бути ілюстрацією, то доповнює те чи інше спостереження.
Лаконізм інформаційних публікацій служить підставою для підвищених вимог до точності фактичного матеріалу. Працюючи над публіцистичним текстом, редактор повинен усвідомлювати складність діалектичних відношень між думкою й фактом у журналістській творчості, коли контакт із дійсністю стимулює розвиток думки, а судження, що сформувалося, визначає добір фактичного матеріалу.
Редактор відповідальний за правильність і вірогідність опублікованого фактичного матеріалу Існують три основних види його перевірки:
Внутрішня перевірка факту за авторитетним джерелом, а також офіційне підтвердження. Редактор повинен уміти швидко знайти потрібну довідку, перевірити правильність даних, володіти прийомами аналізу тексту.
Причиною фактичних помилок і неточностей може бути недостатня проінформованість автора, неадекватність його уявлень про дійсність, бідність мови, технічна недбалість при відтворенні тексту.
Основні позиції, за якими ведеться оцінка редактором фактичного матеріалу:
1)виваженість добору,
2)точність передачі;
3)обгрунтованість послідовності подання;
4)строгість логічної побудови.
Наукова стаття — вид наукової публікації, яка описує дослідження чи групу досліджень, пов'язаних однією темою, та виконана її науковими авторами. Наукові статті публікуються у періодичних наукових журналах або в неперіодичних збірниках наукових робіт. Наукова стаття є одним з найбільш поширеним способів публікації наукових результатів.
Класична наукова стаття складається з таких розділів
Вступ. У вступі автори коротко знайомлять читача з темою досліджень, сучасним станом наукових знань у галузі згідно з даними наукової літератури. Також там задаються питання, на які автори намагалися знайти відповіді.
Матеріали та методи. В цьому розділі автори грунтовно описують методи та засоби, за допомогою яких вони досягали наукових результатів.
Результати. Тут детально й ілюстровано демонструються всі результати дослідження.
Обговорення або дискусія. В обговоренні автори аналізують власні результати, порівнюють їх з аналогічними результатами інших досліджень за тематикою статті, пропонують подальші напрямки досліджень.
Висновки. Іноді в цьому розділі узагальнюються головні підсумки обговорення результатів.
Подяка. Необов'язковий розділ в якому висловлюють подяку особам за певний внесок в публікацію, якого проте недостатньо для включення цих осіб до співавторів публікації. Посилання на використані джерела Не всі журнали вимагають від авторів подібної структури, але основні елементи зберігаються для найповнішого освітлення досліджень.
При написанні статті необхідно дотримуватись певних правил:
• у правому верхньому кутку розміщують прізвище та ініціали автора;
• слід уникати стилю наукового звіту чи науково-популярної статті;
• недоцільно ставити риторичні запитання; мають переважати розповідні речення;
• цитати в статті використовуються дуже рідко; необхідно зазначити основну ідею, а після неї в дужках указати прізвище автора, який уперше її висловив;
• стаття повинна мати просту структуру (без поділу на розділи і підрозділи!)
• стаття має завершуватись конкретними висновками і рекомендаціями.
Текст набирається в редакторі MS Word, шрифтом Times New Roman, кегль 14 пунктів, інтерліньяж – 1,5, розмір усіх полів – 20 мм.
Оптимальний обсяг статті 10-12 сторінок (20 000 символів), з таблицями, схемами та малюнками.
Посилання на використану літературу та джерела у тексті зазначаються в кінці речення у квадратних дужках, а список подається за послідовністю посилання наприкінці статті із вказанням конкретної сторінки, на якій вміщена зазначена у статті інформація (посилання не повинні повторюватись: якщо автор вдруге звертається до того самого джерела, воно в тексті статті нумерується наступним за порядком номером і повторюється в списку літератури).
