Науковці довели, що самостійна робота студентів сприяє успішному досягненню провідної мети навчального процесу: здобути найкращі результати за мінімальний термін. В ефективній організації самостійної роботи студентів “навчальна діяльність викладача не може бути самоціллю, а є тільки засобом підвищення ефективності самостійної навчальної діяльності студентів і носить локальний характер. А саме, слугує активізації пізнавальної діяльності студентів” [6,с. 16]. В. Мороз пропонує таку послідовність елементів самостійної роботи:
• створення проблемної ситуації;
• усвідомлення труднощів та визначення проблеми;
• виявлення способу розв’язання проблеми;
• доведення гіпотези;
• перевірка правильності отриманих результатів
На його думку, на першому етапі викладач пропонує завдання проблемного характеру або створює проблемну ситуацію, а студенти аналізують завдання, сприймають та усвідомлюють сутність труднощів. Другий етап присвячений організації міркування студентів над проблемою та формулюванню проблеми професійною мовою. На третьому етапі викладач пропонує довести правильність передбачуваного варіанту вирішення проблеми. На четвертому етапі викладач ставить уточнювальне завдання, конкретизує його та узагальнює отримане студентом розв’язання завдання. Студенти доводять чи спростовують варіанти розв’язання завдання. На п’ятому етапі викладач пропонує завдання щодо застосування знань на практиці з метою закріплення нових знань, а студенти перевіряють правильність знайденого вирішення проблеми.
Важливе місце в організації викладачем самостійної роботи посідає керівництво та контроль за діями студентів. Функція контролю має особливе значення, тому що саме вона дає можливість робити висновки щодо ефективності роботи студентів. Контроль має здійснюватися послідовно, ретельно, а головне своєчасно. На цьому етапі викладач повинен намагатися заохочувати студентів до самостійної діяльності, а не примушувати їх.
