Ряд примати – Primates
Нараховує 233 види. Відрізняється різноманітністю щодо величини і форми тіла при збереженні
багатьох примітивних рис будови. У зв’язку з деревним способом життя більшості видів кінцівки приматів
п’ятипалі, стопоходячі. Перший палець протиставлений іншим. Це забезпечує хапальну функцію кінцівки.
Довжина тіла коливається від 10 см (дрібні напівмавпи) до 180 см у горили. Волосяний покрив з різної категорії
волосся, густий і м’який (особливо у напівмавп). У черепі великий мозковий відділ; очі спрямовані вперед
(стереоскопічний зір). Є зуби всіх категорій; їх форма пов’язана з характером їжі (переважно рослинної).
Шлунок простий, наявна сліпа кишка. Примати відрізняються великими розмірами головного мозку, складною
поведінкою. Примати – один з давніх рядів плацентарних ссавців; предки – верхньокрейдові комахоїдні. В
теперішній час поширені в субтропічній і тропічній областях Азії, Африки і Америки, на островах Зондського
архіпелагу і на Філіппінах.
Ряд гризуни - Rodentia (Muriformes)
Найчисленніша група сучасних ссавців, що нараховує 2015 видів, об’єднаних у 29 родин (Wilson,
Reeder,1992). Зустрічаються в усіх частинах світу і населяють різноманітні ландшафти. Переважно дрібні і
середньої величини. Рослинноїдні. У пари потужних з постійним ростом верхніх і нижніх різців зовнішня
поверхня утворена твердою емаллю, а решта - більш рихлим дентином (різниця у швидкості стирання цих
частин зуба забезпечує постійну гостроту його ріжучого краю); ікол немає, на їх місці беззубий проміжок -
діастема. Поверхня передкутніх і кутніх зубів (звичайно 3-5 у верхній щелепі і 3-4 у нижній) - із злегка
виступаючими гребенями емалі або горбкувата - пристосована для перетирання грубої рослинної їжі. Травний
тракт довгий; як правило, наявна велика сліпа кишка. Дрібні види гризунів відрізняються швидким статевим
дозріванням (статевозрілі з одного-двомісячного віку) і високою плодючістю (роди з проміжком 1,5-2 місяці).
Велике значення гризунів для людини. Бобри, бабаки, білки, ондатри, шиншили та ін. - цінні хутрові
звірі. Серед мишей, полівок, піщанок і ховрахів багато шкідників сільськогосподарських культур, багато з них є
носіями або переносниками збудників небезпечних епідемічних захворювань людини, свійських і мисливських
тварин (чума, туляримія, енцефаліт, лейшманіоз, лептоспіроз та ін.). Гризуни - одна з найважливіших складових
біоценозів Арктики (лемінги), тайги (білки, полівки), широколистяних лісів (нориці, миші, соні та ін.), степів,
саван і пустель (бабаки, піщанки, хомяки, ховрахи, тушканчики та ін.). Їх діяльність відіграє важливу роль в
грунтоутворенні і формуванні рослинного покриву.
Найбільш стародавні залишки гризунів знайдені у палеоценових відкладах Північної Америки. У
третинний період широко розселялись, наслідком стала велика різноманітність типів організації. За
влаштуванням жуйного апарату (будова щелеп і жуйної мускулатури) гризунів поділяють на 3 групи, яким,
однак, не надається таксономічного значення. Перша - анатомічно найпримітивніші "білкоподібні" гризуни -
Sciuromorpha; друга - "мишоподібні" - Myomorpha; третя - "дикобразоподібні" гризуни - Hystricomorpha.
Ряд зайцеподібні - Lagomorpha
Зайцеподібних раніше об’єднували з гризунами; пізніше був з’ясований конвергентний характер цієї
подібності; схожість з іншими рядами не встановлена. Від гризунів зайцеподібні відрізняються будовою
кісткового піднебіння, що має вигляд вузького поперечного містка між верхніми зубними рядами, і
присутністю верхніх здвоєних різців (двопарнорізцеві, або Duplicidentata). Волосяний покрив різноманітний,
від густого пухнастого до відносно рідкого щетиноподібного. Рослинноїдні; харчуються переважно багатими на
клітковину вегетативними частинами рослин. У ряді 2 родини, 80 видів.
Р о д и н а п і щ у х и, або с і н о с т а в к и, - Ochotonidae об’єднує дрібних коротковухих і
коротколапих звірків, поширених у гірських областях і передгірських рівнинах Азії, Південно-Східної Європи і
Північно-Західної Америки; північні сіноставки – Ochotonа hyperborea доходять до полярного кола. Є норники і
петрофіли. Як і у всіх тварин, що утворюють колоніальні поселення, добре розвинена звукова сигналізація.
Роблять запаси з рослин, які підсушують (сіно) і ховають під каміння або збирають у стожки. Р о д и н а з а я 210
ч і – Leporidae об’єднує тварин з довгими задніми ногами і довгими вухами. Запасів їжі не роблять. Характерні
різкі періодичні коливання чисельності. Зайці – Lepus не мають постійних сховищ, тоді як кролі Oryctolagus
живуть у норах. Зайці народжують зрячих, вкритих шерстю малят після 50-денної вагітності; малята кроликів
народжуються після 30-денної вагітності. В Україні 3 види: заєць сірий (русак) - Lepus europaeus, заєць білий
(біляк) - L. timidus, кріль дикий - Oryctolagus cuniculus. Останній вид завезений в Україну близько 150 років
назад з Південної Європи.