Покривна тканина листка. Функцію покривної тканини листка виконує епідерміс. Утворюється епідерміс з конуса наростання при формуванні пагона (стебла та листків). Оскільки листок та стебло мають спільне походження і становлять один вегетативний орган-пагін, епідерміс з стебла поширюється на листки. В більшості це одношарова тканина і тільки в деяких рослин утворюється 2 - 3-шаровий епідерміс. Зовнішня оболонка верхнього епідермісу листка вкрита кутикулою, яка захищає його від випаровування. В епідермісі наземних рослин відсутні хлоропласти, тому ця тканина прозора і добре пропускає сонячне проміння в тканини листка. В порожнині окремих клітин епідермісу можна спостерігати вирости оболонки, пройняті вуглекислим вапном, які називаються цистолітами1.
Клітини нижнього епідермісу утворюють менш потужній кутикулярний шар, тут частіше розвиваються волоски та продихи. Продихи необхідні для зв'язку листка, та і всієї рослини, з оточуючим середовищем. Розташування продихів з нижньої сторони листка забезпечує менше випаровування води, що є важливою умовою існування рослин в посушливих зонах та помірних широтах.
У водяних рослин, через надмірну їх забезпеченість водою та для кращого газообміну, продихи утворюються у верхньому епідермісі
