Цитоплазма — це високоорганізована система субмікроскопічних структур, які перебувають у стані постійної взаємодії. Її структуру утворюють тонкі, досить щільні плівки з білків та фосфоліпідів — біологічні мембрани, які розмежовують її, оточують органели і беруть участь в утворенні їхньої внутрішньої структури. В процесі життя клітинні мембрани постійно оновлюються — старі розчиняються, нові виникають. У цитоплазмі виділяють три шари: зовнішній — плазмалему, середній — мезоплазму і внутрішній — тонопласт.
4.Хімічний склад цитоплазми. До хімічного складу цитоплазми клітин входить близько 70% кисню, 18 — вуглецю, 10% водню, десяті і соті частки припадають на азот, кальцій, калій, натрій, фосфор, заліз( структурні білки, білки-ферменти, РНК, вуглеводи, жири, вода та неорганічні речовини)
5.Рух цитоплазми. Чим він обумовлений? Цитоплазма в кожній з клітин елодеї відтіснена вакуолею до оболонки. Зелені пластиди плавно переміщуються разом з цитоплазмою в одному напрямі вздовж клітинної оболонки. За їх переміщенням ми й робимо висновок про рух цитоплазми. Рух зернистих включень спричинює рух цитоплазми у кл. волосків традесканції.
6.Комплекс Гольджі, його структура і функції. Апарат Гольджі складається з диктіосом (гр. dictyon — сітка) і системи дрібних пухирців. Пухирці Гольджі розміщуються як поблизу диктіосом, так і по всій гіалоплазмі. Вони утворюються внаслідок відчленування диктіосомних цистерн або трубочок. Апарат Гольджі бере участь в обміні речовин, у формуванні клітинної оболонки.
7.Структура і функції ендоплазматичного ретикулуму. Ендоплазматичний ретикулум—система субмікроскопічних канальців, обмежених мембранами, що пронизують усю гіалоплазму. Розрізняють гранулярний і агранулярний ретикулум. На зовнішньому боці мембрани гранулярного ретикулуму розміщуються рибосоми. Гранулярний ретикулум синтезує специфічні ферменти, в ньому утворюються і ростуть клітинні мембрани, здійснюється взаємодія органел клітини, по ньому рухаються макромолекули та іони. На мембранах агранулярного ретикулуму синтезуються ліпіди та вуглеводи.
8.Охарактеризуйте утворення, структуру і функції вакуолі. Вакуолі утворюються з локальних розширень ендоплазматичного ретикулума, в яких накопичується клітинний сік. Вакуолі заповнені клітинним соком, який утворюється в процесі життєдіяльності рослинної клітини.. Концентрація вакуолярного соку є важливим регулятором осмотичного тиску в рослинних клітинах.
9.Назвіть спільні і відмінні риси в будові рослинної і тваринної клітини. Спільні мембранна будова органоїдів;наявність сформованого ядра, що містить хромосомний
набір;схожий набір органоїдів, характерний для всіх еукаріот;подібність хімічного складу клітин;схожість процесів непрямого поділу клітини (мітоз);схожість функціональних властивостей (біосинтез білка), використання перетворення енергії;участь у процесі розмноження.Відмінні( у рос.є) міцною клітинною стінкою значної товщини;особливими органоїдами — пластидами, в яких відбувається первинний синтез органічних речовин із мінеральних за рахунок енергії світла;розвинутою сіткою вакуолей, які значною мірою обумовлюють властивості осмосу клітин.тощо
10.Охарактеризуйте мітохондрії, їх внутрішню будову і функції. Який процес відбувається на кристах мітохондрій? Мітохондрії є обов'язковими структурними елементами цитоплазми в усіх живих клітинах рослин і тварин. Найчастіше вони мають форму округлих зерен, паличок, іноді — витягнутих ниток. Каркас мітохондрій складається з подвійної мембранної оболонки, внутрішня частина якої утворює гребенеподібні вирости, або кристи. Проміжки між кристами заповнені матриксом — гомогенною або тонко гранулярною речовиною. Основна функція мітохондрій полягає в тому, що в них відбувається окислення різних органічних речовин. Вивільнена при цьому хімічна енергія використовується на процеси фосфорилювання і акумулюється в молекулах АТФ.
Що представляє собою ядро клітини? Опишіть його внутрішній вміст і функції.Ядро — одна з найважливіших органел живої клітини.
Основними компонентами є: ядерна оболонка, нуклеоплазма і хроматин, а також одно або кілька ядерець. Форма ядра у рослинних клітинах залежить в основному від конфігурації клітини.Хімічний склад ядра характеризується насамперед наявністю білків (70 - 90 % сухої речовини), нуклеїнових кислот, ліпоїдів, тощо. Ядерна оболонка має два шари — зовнішній і внутрішній, між якими знаходиться порожнина. В оболонці є пори, через які ядро з'єднується з цитоплазмою..Нуклеоплазма складається з хроматину і ядерного соку. Ядро виконує такі функції: збереження інформації, передача інформації від клітини до клітини (поділ ядра) шляхом синтезу ідентичної ДНК, в якій закодовано цю інформацію, передача інформації у цитоплазму шляхом синтезу інформаційної РНК. Саме з молекул ДНК за участю молекул іРНК інформація про структуру білків переноситься до місця їхнього синтезу на мембранах зернистої ендоплазматичної сітки. Спадкова інформація, що зберігається в ядрі, може змінюватись унаслідок мутацій. Це забезпечує спадкову мінливість.
13.Які органели не входять до складу протопласту? Чому? Кл. оболонка і вакуолі тому щоПродуктами життєдіяльності клітини є клітинна оболонка, вакуолі з клітинним соком, запасні поживні і фізіологічно активні речовини. Органели знаходяться в гіалоплазмі, яка забезпечує їх взаємодію
14.Яким чином забезпечується взаємозв’язок між протопластами сусідніх клітин? Через пори сполучаються протопласти сусідніх клітин, завдяки наявності тонких цитоплазматичних виростів – плазмодесм
15.Охарактеризуйте внутрішню структуру і функції хлоропластів. Хлоропласти є тими спеціалізованими органелами клітини, де відбувається процес фотосинтезу. Основа хлоропластів — білкова. Білки становлять 50% загальної маси. Хлоропласти складаються з безбарвної цитоплазматичної основи — строми ,в якій розміщені особливі зерноподібні утворення — грани). Грани і строма мають ламелярну (пластинчасту) будову. Грани утворені з тилакоїдів, у яких чергуються шари молекул білка і ліпоїдів; саме в цих шарах у певному порядку розміщені молекули пігментів: хлорофілу, каротину і ксантофілу, а також молекули ферментів, що беруть участь у фотосинтезі
16.Що представляють собою лейкопласти? Опишіть їх внутрішню структуру і функції. Лейкопласти— безбарвні пластиди; мають здебільшого округлу або округло-видовжену форму.. Лейкопласти виконують функцію синтезу і накопичення запасних
речовин і в першу чергу — крохмалю, іноді білків, рідше жирів. Ті лейкопласти, в яких відкладаються олії, називаються елайопластами, або олеопластами. Лейкопласти, які накопичують запасний крохмаль, називаються амілопластами
17.Охарактеризуйте хромопласти. З яких пластид вони можуть утворюватись?Хромопласти утворюються з хлоропластів або з лейкопластів внаслідок накопичення в них пігментів-каротиноїдів. Форма хромопластів різноманітна — від округлої до багатогранної. Вони містяться у плодах, пожовклому листі, пелюстках деяких квіток. Функцію хромопластів остаточно не з'ясовано, вважають, що вони відіграють роль світлофільтрів для хлоропластів у процесі фотосинтезу. Забарвлюючи пелюстки і плоди в яскраві кольори, хромопласти сприяють запиленню квіток і поширенню плодів.
18.Будова, призначення і функції лізосом. ізосо ма — одномембранна органела, що містить гідролітичні ферменти, і виконує функцію внутрішньоклітинного розщеплення макромолекулЛізосоми виконують у клітині такі функції: розщеплення внутрішньо- та позаклітинних відходів, та старих органел, знищення патогеннихмікроорганізмів, забезпечення клітини поживними речовинами.
19.Опишіть мікротрубочки і мікрофіламенти, їх внутрішню структуру і фізіологічну роль у клітині. Мікротрубочки — білкові внутрішньоклітинні структури, що входять до складу цитоскелету еукаріотів.Мікротрубочки є циліндрами діаметром 25 нм з порожниною усередині. Їх довжина може бути від кількох мікрометрів до, ймовірно, кількох міліметрів (в аксонах нервових клітин). Їх стінка утворена димерами тубуліну. У клітинах мікротрубочки грають роль структурних компонентів і беруть участь в багатьох клітинних процесах,включаючи мітоз, цитокінез і везикулярний транспорт. Мікрофіламенти — нитки білка актина нем'язової природи в цитоплазмі еукаріотичних клітин. Діаметр 4-7нм. Під плазматичноюмембраною мікрофіламенти утворюють сплетіння, в цитоплазмі клітини формують пучки з паралельно орієнтованих ниток або тривимірний гель, формуючи цитоскелет. До їх складу входять, окрім актину, інші скоротливі білки: міозин, тропоміозин, актинін, тощо. Мікрофіламенти є скоротливими елементами цитоскелету та безпосередньо беруть участь у зміні форми клітини при розплощуванні, прикріпленні до субстрату, амебоїдному русі, ендомітозі, циклозі (для рослинних клітин), формуванні кільця цитотомії у тваринних клітинах, підтриманні мікроворсинок у клітинах кишковика безхребетних
20.Первинна, вторинна і третинна структури клітинної оболонки.
Оболонка складається з трьох шарів: міжклітинної речовини, або серединної пластинки, первинної і вторинної оболонок. Серединна пластинка побудована з пектину, пентози та деяких інших пектинових речовин, розміщується між первинними оболонками суміжних клітин. Первинна клітинна оболонка формується в новоутворених клітинах. Вона складається із целюлози, протопектину, геміцелюлози та деяких інших речовин. Характерна для меристематичних клітин. Вторинна оболонка утворюється накладанням шарів целюлози на первинну оболонку.
21.Мембранні структури клітини. Чим вони представлені, їх хімічний склад і фізіологічна роль.
Клітинні мембрани відіграють важливу роль із кількох причин: по-перше плазматична мембрана (плазмалема) відмежовує внутрішній вміст клітини від навколишнього середовища, вона також забезпечує рецепторну функцію — тобто, сприйняття хімічних та деяких фізичних подразнень; через плазматичну мембрану до клітини надходять необхідні речовини і видаляються продукти метаболізму; по-друге внутрішні мембрани клітини поділяють її на окремі відсіки — компартменти, кожен із яких призначено для певних метаболічних шляхів: наприклад фотосинтезу,
або гідролізубіополімерів. Окрім того деякі хімічні реакції можуть відбуватися тільки на самих мембранах, наприклад реакції світлової фази фотосинтезу або кінцевий етап аеробного окиснення.
Плазмадесми, їх структура і фізіологічна роль у клітині.
Плазмоде сма — цитоплазматичний канал вистелений плазматичною мембраною, що пронизує клітинні стінки сусідніх рослинних клітин, сполучаючи їх між собою. Основною функцією плазмодесм є забезпечення спілкування і транспорту між клітинами, що інакше були б ізольовані одна від одної мертвими клітинними стінками. Через те, що майже всі рослинні клітини з'єднані таким чином, їхні цитоплазми складають один неперервний симпласт. Внутрішньоклітинний транспорт через плазмодесми називається симпласт
Напишіть відомі Вам терміни, що мають відношення до ядра. ядро – клітинна органела,яка містить ядерні гени, які складають більшу частину генетичного матеріалу.Нуклеоплазма (каріолімфа, ядерний сік, каріоплазма) – гелеподібна рідина (подібна у цьому відношенні до цитоплазми), в якій розчинені багато речовин. Ці речовини включають нуклеотид-тріфосфати, сигнальні молекули, ДНК, РНК та білки (ензими та філаменти). Еухроматин - менш компактна форма ДНК, області ДНК які знаходяться у формі еухроматину містять гени, які часто зчитуються клітиною. Ядерце - щільна структура в ядрі, де збираються елементи рибосом. У ядрі може бути одне або декілька ядерець
Напишіть відомі Вам терміни, що мають відношення до пластид. Пластиди — це живі тільця різної форми, які розміщуються в клітинній протоплазмі. ейкопласти — незабарвлені пластиди.,як правило виконують функцію запасання речовин. Хромопласти — пластиди, забарвлені в жовтий, червоний або помаранчевий колір Хлоропласти — пластиди, що містять фотосинтезуючі пігменти — хлорофіли. Пропластиди — виступають в ембріональних клітинах промеристеми і меристеми.Етіопласти — утворюються з пропластид у випадку затримки їх розвитку через відсутність освітлення.
25.Напишіть відомі Вам терміни, що мають відношення до вакуолі.
Вакуоля — обмежена мембраною органела, яка міститься в деяких еукаріотних клітинах і виконує різні функції (секреція, екскреція і зберігання запасних речовин) коро тли а акуо ля — мембранний органоїд, здійснює викид надлишків рідини з цитоплазми . а осо ма — вакуоля, що утворюється в процесі фагоцитозу, всередині якої знаходяться субстрати, що підлягають перетравленню
26 Опишіть розміри і форми клітин рослин.
Форма та розміри клітин дуже різноманітні і залежать від місця розташування їх та функції, яку вони виконують. Найчастіше клітини мають форму багатокутників, що визначається їхнім взаємним тиском. Форма клітин, які вільно ростуть, може б ти кулеподібною, зірчастою, циліндричною тощо. Витягнуті клітини (довжина переважає ширину більш як у 2 рази), що набувають веретеноподібної або циліндричної форми із загостреними Кінцями, називаються прозенхімними. Клітини, що ростуть в усіх напрямках приблизно однаково, називають паренхімними
27. Чим відрізняються клітини паренхімні і прозенхімні? Витягнуті клітини (довжина переважає ширину більш як у 2 рази), що набувають веретеноподібної або циліндричної форми із загостреними Кінцями, називаються прозенхімними. Клітини, що ростуть в усіх напрямках приблизно однаково, називають паренхімними
29. Опишіть призначення, внутрішню структуру і функції рибосом.
Рибосоми — субмікроскопічні кулясті тільця, які виявлено не лише в цитоплазмі, а й у ядрі,
мітохондріях та хлоропластах. Найбільшу кількість рибосом виявлено там, де найінтенсивніше здійснюється синтез білка — в меристематичних клітинах: у клітинах зародків, у клітинах і органах, що регенерують. Функція рибосом — синтез білка. У рибосоми надходять інформація з ядра з інформаційною (матричною) РНК і потік «будівельних блоків» — амінокислот з гіалоплазми для будови білків. Рибосоми містять близько 50 % усієї клітинної РНК і високий процент білків.
30. Охарактеризуйте включення в клітині. В процесі життєдіяльності рослинних організмів виробляються певні речовини, які використовуються на побудову рослинами свого тіла, мембран, органоїдів тощо. Такі речовини називають структурні або конструктивні. Однак не всі речовини використовуються на побудову. Ті речовини, які не використовуються на даному етапі функціонування рослинного організму відкладаються в запас і називаються запасними поживними речовинами. До запасних поживних речовин належать: запасні білки, запасні вуглеводи, запасні олії. Крім запасних поживних речовин в життєдіяльності рослинного організму виробляються кінцеві продукти відпрацювання, які виводяться за межі рослинного організму або відкладаються безпосередньо в його клітинах. Розрізняють газоподібні, кристалічні включення, олії (ефірні олії, смоли, камеді, терпени).
31.Що представляють собою ядерця? Їх хімічний склад і функції.
Ядерце — це сферичне тільце діаметром 1-5 мкм в живій клітині. Формування ядерця, як зазначалось відбувається на специфічній ділянціхромосоми — ядерцевому організаторі. Найчастіше це буває на вторинних перетяжках хромосом, де розташовані гени, які кодують синтез рибосомальних РНК. Ядерце є найщільнішою частиною ядра, яка добре фарбується основними фарбниками. Функції ядерець:синтез рРНК;утворення субодиниць рибосом;синтез ядерних білків (гістонів).
32.Напишіть відомі Вам терміни, що мають відношення до клітинної оболонки. Клітинна стінка — досить жорсткий шар, що оточує клітину. Пори — непотовщені місця у вторинній клітинній оболонці. Плазмодесми – це цитоплазматичні тяжі, за участю яких відбувається обмін речовин між окремими клітинами і тканинами. і ніфікація (здерев’яніння) – просякнення клітинної оболонки лігніном, який підвищує твердість і міцність оболонки, але знижує її проникність для води та спричиняє відмирання протопласту. Кутинізація – відкладання на зовнішніх стінках клітин епідерми кутину у вигляді жироподібної плівки — кутикули, яка обмежує транспірацію (випаровування) води з клітин рослини. уберинізація (скорковіння) — просякнення суберином клітинної оболонки, яка втрачає еластичність, стає непроникною для води та газів, унаслідок чого протопласт відмирає. Мінералізація- це просочення в клітинну оболонку кремнезему і солей кальцію, в результаті вони стають жорсткими, крихкими. Ослизнення- відбувається тоді коли змочуються клітинні оболонки і набухають пектинові речовини, які входять до їх складу.
33. Назвіть органели, з якими пов’язане забарвлення рослини. Яка ультраструктурна організація їх і де локалізовані пігменти?
Пластиди- це живі білково-нуклеїново-ліпідні тільця. Залежно від забарвлення пластиди поділяють на три групи: хлоропласти(містять зелений пігмент)- є тими спеціалізованими органелами клітини, де відбувається процес фотосинтезу. Основа хлоропластів — білкова. Хлоропласти складаються з безбарвної цитоплазматичної основи — строми, в якій розміщені особливі зерноподібні утворення — грани. хромопласти(з відтінками пігментів від жовтого до червоного)- утворюються з хлоропластів або з лейкопластів внаслідок накопичення в них пігментів-каротиноїдів. Форма хромопластів різноманітна — від округлої до багатогранної. Вони містяться у плодах, пожовклому листі, пелюстках деяких квіток. Функцію хромопластів остаточно не з'ясовано, вважають, що вони відіграють роль світлофільтрів для
хлоропластів у процесі фотосинтезу, лейкопласти(безбарвні тільця)- безбарвні пластиди; мають здебільшого округлу або округло-видовжену форму. Зустрічаються в листках, бульбах, кореневищах, меристематичних клітинах, корі молодих стебел, епідермі листків. Лейкопласти виконують функцію синтезу і накопичення запасних речовин і в першу чергу — крохмалю, іноді білків, рідше жирів.
34. У клітині немає ядра. Чи може така клітина бути життєздатною?
Позбавлена ядра клітина швидко гине. Проте деякі клітини в зрілому (диференційованому) стані втрачають ядро. Такі клітини або живуть недовго і замінюються новими (наприклад, еритроцити), або підтримують свою життєдіяльність за рахунок припливу метаболітів з клітин, що тісно примикають до них, - "годувальник" (наприклад, клітини флоеми у рослин).
35. Дайте схематичне зображення структури клітини на різних фазах росту рослин.
Ріст клітин. В основі росту лежить збільшення числа і розмірів клітин, що супроводжується їх диференціацією, накопиченням відмінностей між клітинами. Зростання клітин ділять на три фази: ембріональну (поділ), розтягнення, диференціювання. Ембріональна фаза. Клітка виникає в результаті поділу іншого ембріональної клітини. Потім вона збільшується, досягає розмірів материнської клітини і знову ділиться. аза розтя у ання. Перехід до фази розтягування супроводжується значними структурними та фізіологічними змінами. аза диференціації. На цій фазі процес диференціювання вже проявляється в певних структурних ознаках, змінюється форма, внутрішня і зовнішня структура клітини. таріння і кінце ому підсумку смерть є наслідком масованого мітоптоза і накопичення загиблих клітин. Старіння органів рослин, в основному, йде по шляху апоптозу і супроводжується дерепресія багатьох специфічних (маркерних) генів старіння.
37. Які структурні зміни відбуваються в клітинах при їх диференціації?
Процес, який веде до утворення різних клітин з початково однорідних, у цитології називається диференціацією клітин. диференційовані клітини містять такий же набір генів (генотип), як і недиференційовані. Проте, переважна більшість генів неактивні, заблоковані. У процесі диференціації, з одного боку, включаються гени, під дією яких клітина повинна перетворитися в певний один тип, а з другого боку — репресувати (пригнічувати) ті гени, які могли б спрямувати її по іншому шляху диференціації. При диференціації клітини експресують суворо визначену частину геному, транскрибують специфічні РНК і синтезують специфічні білки, що й визначає морфологічні та функціональні ознаки спеціалізації клітин. Отже, відмінності між клітинами, які мають однаковий набір генів, визначає диференціальна активність генів. Диференційовані клітини характеризуються морфологічними і особливо функціональними властивостями, що обумовлено специфічними властивостями білків. Отже, в основі будь-якої диференціації лежать структурні зміни білків. Оскільки білковим синтезом керує ДНК, то тим самим вона управляє диференціацією.
38. Апарат Гольджі не активний. На утворенні яких структур клітини це позначиться?
Апарат Гольджі бере участь в обміні речовин,а також у формуванні клітинної оболонки. Тому, коли він втратить свою активність то це позначиться на клітинній оболонці,а також погіршиться обмін речовин.
39.З якими мембранними структурами зв’язаний ендоплазматичний ретикулум?
Мембрана ЕПР морфологічно ідентична оболонці клітинного ядра і складає з нею одне ціле. Таким чином, порожнини ендоплазматичного ретикулума відкриваються в міжмембранну порожнину ядерної оболонки
40.Яка з органел клітини безпосередньо зв’язана з ядром?
Воно оточено подвійною мембраною, яка називається ядерною оболонкою. Крізь внутрішню і зовнішню мембрани на деяких інтервалах проходять ядерні пори. Ядерна оболонка регулює і полегшує транспорт між ядром і цитоплазмою, відокремлюючи хімічні реакції, що відбуваються в цитоплазмі, від реакцій, що трапляються в межах ядра. Зовнішня мембрана безперервна з грубим ендоплазматичним ретикулумом (англ. RER) і може мати зв’язані рибосоми. Простір між двома мембранами (який називається «перинуклеарним простором») безперервний з люменом RER. Ядерна сторона ядерної оболонки оточена мережею філаментів, яка називається ядерною ламіною. Внутрішня частина ядра містить одне або декілька ядерець, оточених матрицею, яка називається нуклеоплазмою.
44. Поясніть, чим обумовлена міцність клітинної оболонки.
Між поздовжньо розміщеними міцелами в прозенхімних клітинах містяться поперечні водневі в’язки, що скріплюють між собою міцели. Так само як і в паренхімних клітинах, між субмікроскопічними міцелами розміщені порожнини, заповнені водою та іншими речовинами. Крім того, в клітинній оболонці, як було зазначено вище, містяться ще найтонші протоплазматичні тяжі (плазмодесми), що зв’язують протоплазму окремих клітин в суцільну масу.
45 Де, як і з яких речовин утворюються крохмальні зерн
Первинний або асиміляційний крохмаль утворюється в хлоропластах у процесі фотосинтезу і має вигляд гранул або зерен. При відсутності фотосинтезу він швидко гідролізується до глюкози і транспортується в інші частини клітини, де може утворювати в лейкопластах (амілопластах) зерна вторинного транзиторного, зберігального або запасного крохмалю. Транзиторний крохмаль утворюється тимчасово на шляхах переміщення глюкози до тканин або органів, що формують його запаси, і не відкладається у великих кількостях. Зерна зберігального крохмалю містяться в клітинах кореневого чохлика та ендодерми стебла, зумовлюючи позитивний гео- та геліотропізм відповідно. Запасний крохмаль у вигляді зерен, як правило, у великих кількостях накопичується в насінинах, бульбах та кореневищах. До ЛР, які є джерелом промислового отримання крохмалю, належать злаки (рис, кукурудза,
пшениця), а також картопля, батат тощо.Ріст крохмального зерна відбувається шляхом нашаровування темних, щільних — денних і світлих, обводнених — нічних шарів крохмалю навколо центру утворення. Крохмальні зерна бувають концентричними — центр утворення співпадає з геометричним центром (пшениця, кукурудза); ексцентричними — центр утворення не співпадає з геометричним центром (картопля); простими — мають один центр утворення (пшениця), складними — центрів утворення два або більше, кожен з яких оточений лише індивідуальними шарами крохмалю; напівскладними — центрів утворення два і більше, а крім індивідуальних, є ще й зовнішні спільні шари крохмалю; складно-напівскладними — утворені з 2 частин, з яких одна — просте зерно, друга — напівскладне (останні два типи зустрічаються у картоплі)
46.Де, як і з яких речовин утворюються запасні ліпіди?
Жири запасаються у формі крапель у цитоплазмі клітини. У хребетних наявні спеціалізовані клітини — адипоцити, майже цілком заповнені великою краплею жиру. Також багатим на тригліцериди є насіння багатьох рослин. Мобілізація жирів в адипоцитах та клітинах насіння, що проростає, відбувається завдяки ферментам ліпазам, які розщепелюють їх до гліцеролу та жирних кислот.
48. феросоми
(від сферо... і греч.(грецький) sma — тіло), гранули в рослинних клітках. Одні дослідники приймають їх за скупчення рибосом, інші — за ділянки ендоплазматичній мережі . На підставі виявлення в С. активності кислої фосфатази і неспецифічний естераз їх ототожнюють з лізосомами тваринних кліток, від яких вони відрізняються високим вмістом ліпідів. Мікротільця Особливі внутрішньоклітинні органоїди. Вони мають кулясту форму з діаметром 0,2-1,5 мкм, оточені мембраною. їхній матрикс містить ферменти каталазу і різні оксидази. Відомі два види мікротілець - пероксисоми і гліоксисоми.Пероксисоми знаходяться у фотосинтезуючих клітинах вищих рослин у тісному контакті з хлоропластами і мітохондріями, що пов’язано з їхньою участю у фотодиханні.
50 Охарактеризуйте скорко іння і здере ’яніння, як идозміни клітинних оболонок.
Здерев'яніння характеризується просоченням клітинної оболонки лігніном. Завдяки цьому зміцнюється клітинна оболонка, яка надійно захищає протопласт клітини. У багатьох рослин ступінь здерев'яніння дуже високий. Здерев'янілі клітинні оболонки відзначаються високими будівельними і паливними якостями.При скорковінні клітинна оболонка просочується жироподібною речовиною ароматичного ряду — суберином. Такі клітинні оболонки стають непроникними для води, газів, шкідників. У результаті протопласт клітини відмирає. Ці клітини утворюють мертву ізольовану тканину. За рахунок скорковіння поверхневих шарів пагона утворюється корок різної товщини. Корковий дуб утворює корок товщиною в кілька сантиметрів.
51. Охарактеризуйте кутинізацію і ослизнення, як видозміну клітинних оболонок.
Кутинізація клітинної оболонки полягає в тому, що верхні стінки клітин епідермісу просочуються жироподібною речовиною — кутином. Ослизнення відбувається тоді, коли змочуються клітинні оболонки і набухають пектинові речовини, які входять до їх складу. Ослизнення насіння створює навколо нього сприятливий мікроклімат для кращого проростання.
52. Охарактеризуйте мінералізацію і скорковіння, як видозміни клітинних оболонок.
Мінералізація — це просочення в клітинну оболонку кремнезему і солей кальцію, в результаті вони стають жорсткими, крихкими. Зростання мінералізації клітинних оболонок осок, хвощів, злаків відбувається протягом вегетації. Через це під кінець літа багато з цих рослин не поїдаються тваринами. Вони настільки просочуються мінеральними солями, що можуть застосовуватись для полірування. При скорковінні клітинна оболонка просочується жироподібною речовиною ароматичного ряду — суберином. Такі клітинні оболонки стають непроникними для води, газів, шкідників. У результаті протопласт клітини відмирає. Ці клітини утворюють мертву ізольовану тканину. За рахунок скорковіння поверхневих шарів пагона утворюється корок різної товщини. Корковий дуб утворює корок товщиною в кілька сантиметрів.
