Має ентодермальне походження, є змішаною і складається з екзокринного та ендокринного відділів.
Екзокринна частина побудована по типу складної, розгалуженої альвеолярно-трубчастої залози, яка виробляє ферменти білкової природи, які приймають участь у розщепленні білків, вуглеводів жирів у тонкій кишці. Кінцеві відділи утворені клітинами призматичної форми. Міоепітеліальних клітин немає. Вивідні протоки короткі, вистелені одношаровим епітелієм. Найбільш великі протоки у своїй стінці містять м’язові елементи.
Ендокринна частина представлена вкрапленнями у сполучну тканину дольок органа невеликими скупченнями ендокринних клітин, які називаються панкреатичні острівці Лангерганса, що оточені фенестрованими гемокапілярами. Виділяють чотири основних типи ендокринних клітин: А, В, Б, РР.
А-клітини (20%) круглої форми, забарвлюються оксифільно, синтезують гормон глюкагон, який є антагоністом інсуліну і забезпечує поступлення глюкози із тканин у кров.
В-клітини найбільш багато численні (70%), мають кубічну форму, забарвлюються базофільно. Продукують гормон інсулін, який сприяє засвоєнню глюкози крові клітинами.
D -клітини (8-9%) грушоподібної форми, виділяють соматостатин — гормон, який гальмує синтез в А- і В-ендокриноцитах.. Вони продукують вазоактивний інтерстинальний поліпептид (ВІП), який знижує артеріальний тиск та стимулює виділення соку і гормонів підшлункової залози.
РР- клітини (1-2%) полігональної форми, виробляють панкреатичний поліпептид, який стимулює виділення панкреатичного і шлункового соків.
