До них належать слинні залози, печінка (екзокринні), а підшлункова залоза (екзо- та ендокринна).
Екзокринні залози мають дольчасту будову і складаються із секреторного (кінцевого) відділу, в якому утворюється секрет, і вивідного протоку, по якому він виводиться назовні.
Секреторні відділи складаються із клітин, які синтезують різні по хімічній природі секрети - білковий, вуглеводний, ліпідний та слизовий.
Секреторно (залозиста) клітина синтезує, накопичує і виділяє секрет у вигляді крапель або гранул, що здійснюється на л апікальному кінці.
Переважно секреція відбувається без руйнування клітини - мерокринова секреція, в деяких випадках відбувається руйнування, але з наступним відновленням апікального полюсу клітини - апокринова секреція (молочна та частина потових), а також коли вони руйнуються і гинуть — голокринова секреція (сальні).
Секреторні відділи можуть мати вигляд міхурців (альвеол), або трубочок, тому їх по формі розрізняють: альвеолярні, трубчасті і альвеолярно-трубчасті.
Вивідні протоки секретів не продукують, можуть розгалужуватись (прості), або розгалужуватись (складні).
