Представлений ацинусом, в склад якого входять дихальні бронхіоли, альвеолярні ходи та альвеолярні мішечки, що закінчуються альвеолами.
У стінці альвеол зберігається лише слизова оболонка у вигляді епітеліального шару, який лежить на базальній мембрані. Ззовні альвеоли оплетені сіткою еластичних волокон. Міжальвеолярні перегородки містять сполучну тканину, в якій проходять кровоносні капіляри.
Епітелій альвеол відноситься до типу одношарового плоского. У склад епітелію входять два види епітеліальних клітин:
альвеоцити 1-го (дихальні) та альвеоцити 2-го (секреторні) типів.
Альвеоцити 1-го типу мають тонкі цитоплазматичні відростки, які прилягають до стінки альвеолярних гемокапілярів, а розділяє їх лише базальна мембрана. Ці найтонші тканеві ділянки в альвеолах називаються аерогематичним бар’єром, де здійснюється газообмін між повітрям та кров’ю.
Альвеоцити 2-го типу мають кубічну форму і є секреторними клітинами. В їх цитоплазмі присутні осмиофільні пластинчасті тільця, які складаються із фосфоліпідів. Секретуючись в порожнину альвеол і на їх поверхню формують рідку фосфоліпідну плівку, яка називається сурфактантом.
Сурфактант знижує поверхневий натяг рідкого шару на поверхні альвеолярного епітелію, що сприяє розправленню альвеол на вдиху і перешкоджають їх спаду при видиху. При його відсутності або дефіциті розвивається синдром дихальної недостачі. Крім альвеоцитів в склад стінки альвеол та міжальвеолярних перегородок входять макрофаги, які очищають альвеолярну епітеліальну вистилку від частинок пилу та мікроорганізмів.
