Дихання — безперервний біологічний процес, який забезпечує життєдіяльність організму завдяки споживання з навколишнього середовища кисню та виділення з нього вуглекислого газу і води.
Система органів дихання виконує специфічні функції:
зовнішнє дихання — забезпечує проведення атмосферного повітря до альвеол легень та виведення його у зворотному напрямку;
тканеве дихання — участь в окисно-відновних процесах, що відбуваються в тканинах.
Крім цього, органи дихання виконують ряд нереспіраторних функцій: ендокринну, депонування крові та регуляцію її згортання, участь в метаболізмі ліпідів, водно-сольовому обміні та імунних реакціях, здійснює фільтрацію мікрочастинок із крові.
Органи дихання включають повітроносні шляхи (носова порожнина, гортань, трахея, бронхи і термінальні бронхіоли) та респіраторний відділ (дихальні бронхіоли, альвеолярні мішечки та альвеоли легень). Повітроносні шляхи забезпечують вільний перехід повітря завдяки наявності в їх стінках кісткового, хрящового каркаса, а також обробку повітря, що надходить в організм, нагріваючи, зволожуючи, очищаючи та знезаражуючи його. Респіраторний відділ здійснює перенос газів у кров і назад.