Кожна жалка клітина (кнідоцити) має капсулу, заповненою отруйною речовиною. Тут же міститься спірально закручена нитка з чутливим відростком – кнідоцелем. При подразненні кнідоцеля капсула скорочується, назовні викидається жалка нитка, вкрита шипами, і ранить тіло жертви, паралізуючи її отрутою. Такі великі капсули, що служать для пробивання покривів тіла й ураження, називаються пенетрантами. Інші ж, -вольвенти,- мають короткі спірально закручені нитки, які обвиваються навколо різних виступів на тілі жертви й утримують її. І видовжені капсули – глютинанти – мають довгі липкі нитки, що служать для утримання здобичі.
Для кишковопорожнинних характерне існування двох життєвих форм – поліпа та медузи. Поліпи ведуть прикріплений спосіб життя, розмножуються,як правило, нестатевим шляхом, часто утворюють колонії. Медузи – вільно плаваючі, поодинокі тварини, що розмножуються статево. Часто в життєвому циклі відбувається правильне чергування поколінь поліпів і медузи – метагенез, або часткова редукція одного з цих поколінь – гіногенез. Нерідко спостерігається повна відсутність одного з поколінь.
Колонії бувають мономорфними з однаковими поліпами та поліморфними – з різними поліпами. Форма різна. Прикріплені до субстрату спеціальними відростками, що нагадує коріння. Стовбур колонії розгалужується, на кінцях гілок сидять окремі особини схожі на гідру – гідранти. Загальний стовбур розгалуження, який територіально не належить до жодного поліпа називають ценосарком. Навколо ценосарка утворюється зовнішня органічна оболонка з хітиноподібної речовини – тека, виконуючи захисну та опорну функцію. Внутрішній канал ценосарка заповнений рідиною – гідроплазмою. Це своєрідна розподільна система колонії.