Губки — це нижчі багатоклітинні, нерухомо прикріплені до субстрату тварини, що живляться шляхом фільтрації. Вони мешкають у водоймах, переважно в морях: утворюють колонії. Відомо понад 5тис. сучасних і понад 2 тис.викопних видів. У прісних водоймах України виявлено не більше десяти видів у Чорному морі через низьку солоність - - лише 29 видів, ще менше їх у Азовському морі. Губки не мають оформлених тканин і органів, їх тіло складається з безлічі клітин, що виконують різні функції та мають різну будову, й міжклітинної речовини — продукту виділення цих клітин. Отже, губки — тварини з поклітинним диференціюванням, або дотканинні організми. Тіло губок побудоване з двох шарів клітин: пінакодерми, що вкриває тіло ззовні, та хоанодерми, яка вистилає парагастральну порожнину або джгутикові камери. Між цими двома шарами розташований мезохіл (паренхіма,мезенхіма), який складається з різноманітних клітин і продуктів їх виділення, він містить також скелетні елементи. Переважна більшість видів губок має скелет, що є опорою тіла та стінок каналів, однак не виконує рухової функції. Він буває вапняковим, кремнеземним (з диоксиду кремнію) або роговим (із спонгіну). Мінеральний скелет (вапняковий чи кремнеземний) складається з великої кількості голок, або спікул, які мають різноманітну форму та по-різному розташовані в тілі губок. Скелет, як правило, міститься в товщі мезохіла, однак іноді гілки стирчать назовні (захисне пристосування). У деяких губок, зокрема у викопних археоціат, скелет монолітний.Органічний (роговий) скелет складається з колагенових волокон і спонгіну—речовини, за хімічним складом близької до шовку. Спонгінові волокна з'єднують окремі спікули в єдиний скелет.
