Сутність політичного лідерства. Термін "лідер" означає ведучий, «керівник», “провідник", глава. Політичне лідерство - це влада, яка здійснюється одним чи кількома індивідами з метою пробудження членів нації до дій;
Ознаки політичного лідерства: лідерство передбачає постійний вплив на оточуючих; політичний вплив повинен бути всезагальним і розповсюджуватися на усіх членів керованої спільноти; лідерство закріплюється у певних нормах, правилах, привілеях, повчоваженнях.
Політичне лідерство є точкою перетину потреб та інтересів, симпатій та антипатій тих чи інших соціальних груп. У політології дедалі прийнятнішою стає думка, що головне, чим має займатися лідер - це виражати загальні цінності, устремління, бажання реальних та потенційних послідовників замість керівництва, управління.
Теорія політичного лідерства. До найважливіших теорій політичного лідерства належать:
Теорій рис (Е. Богардус, Ф. Гальтон) пояснює природу політичного лідерства видатними індивідуальними рисами людини, які рано чи пізно приводять її до влади.
Ситуаційна теорія (В Дачь, Р Согділл. Т. Хітон та їй.) обгрунтовує ідею залежності поведінки лідера від соціальних умов. Лідерство конкретної особи є функцією ситуації. Особа, що є лідером в одній ситуації, зовсім необов'язково буде ним в іншій.
Марксистська теорій при трактуванні природи політичного лідерства виходять із соціально-класових основ суспільства. На думку марксистів, політичні лідери з'являються як реакція на об'єктивну суспільну потребу.
Класифікація. У політичній літературі зустрічаються різноманітні класифікації лідерства. М. Вебер у залежності від способів легітимації влади виділяє три типи лідерів - традиційний, раціонально-легальний і харизматичний.
Політичні лідери:
за способом утвердження в групах і організаціях: формальні, неформальні.
за способом легітимізації влади лідера в суспільстві: традиційні, раціонально-легальні.
за стилем керівництва і управління: харизматичні, ліберальні, аторитарні, демократичні.
за іміджем і ролевим призначенням лідера: прапороносець, слуга, торговець, пожежник, актор.
за стилем політичної поведінки: параноїдальний, демонстративний, депресивний, шизоїдний.
за ставленням до існуючої політичної системи: функціональний, дисфункціональний, нонкомформістський, конформістський.
за маштабами лідерства: загальнонаціональний, певного класу, соціальних груп.
За стилем керівництва розрізняють авторитарне та демократичне лідерство. Авторитарне лідерство передбачає одноосібний керівний вплив на основі загрози застосування сили, а демократичне лідерство дає змогу усім членам групи брати участь у формуванні мети діяльності групи та керівництві нею.
