Модифікаційна мінливість — мінливість, що характеризується зміною фенотипу під дією умов навколишнього середовища. Зміни мають адаптивний характер. Модифікаційна мінливість зумовлена реакцією генотипу на навколишнє середовище — нормою реакції. Внаслідок цього відбувається зміна інтенсивності ферментативних реакцій (посилюється біосинтез певних білків), що зумовлює формування певних адаптацій до навколишнього середовища (приклад: засмага). Фенотипічні модифікації звичайно мають пристосувальний характер. Це головний спосіб індивідуальної адаптації рослин до зміни середовища, так як вони не здатні до пересування. У рухливих форм тварин вона має менше значення. Наприклад зміна шерсті ссавців під час осіннього линяння на густішу забезпечує захист від дії низьких температур, а засмага людини – від шкідливої дії сонячного випромінення. Але, якщо організм опиняється в незвичних для себе умовах, з якими не доводилось постійно стикатися їхнім предкам, то корисних модифікаційних змін не відбудеться. ЕВОЛЮЦІЙНА РОЛЬ модифікаційної мінливості полягає у тому, що вона захищає організм від стресових впливів середовища і створює буфер, який протистоїть елімінуючій дії природного добору, що збільшує шанси популяцій на пристосування і виживання. Таким чином, величезна різноманітність генетичного матеріалу зумовлює появу надзвичайно пластичних генних комплексів і ознак організмів, які опиняються в умовах того чи іншого середовища. Оцінка відповідності фенотипу особин факторам довкілля здійснюється за допомогою природного добору
