Мітоз – це є безстатевий поділ клітини в результаті якого з однієї клітини з диплоїдним набором хромосом утворюється дві клітини також з диплоїдним набором хромосом. Розрізняють 4 морфологічні фази мітозу: 1. Профаза; 2. Метафаза; 3. Анафаза; 4. Телофаза.
Стадія профази. Збільшуються розміри ядра клітини. Зменшуються розміри ядерця , котре із закінченням профази зникає. На початку профази розпочинається поділ хітинного центра на дві субодиниці, які протягом цієї стадії встигають розійтися до полюсів клітини. Навколо цих субодиниці виникає промениста зона, яка дістала назву астросфери. Виникнення і формування астросфери супроводжується формуванням веретена поділу клітини. В клітинах вищих рослин центріолі відсутні. Тому в них астросфери не утворюється. Тут нитки веретена поділу формуються за рахунок ф-ій хромосомного центромеру. З початком профази розпочинається спіралізація хромосом. Кожна окрема хромосома утворює хромосомну структуру. На стадії ранньої профази хромосоми починають проявлятися у вигляді тонких спіралей, які розміщуються вздовж меридіанів на периферії об’єму ядра. Хромонеми побудовані з двох поздовжньо укладених ниток, кожна з них спаралізується, утворює хроматину. Закінчується профаза зникненням ядерної оболонки.
Стадія метафази. На цій стадії хромосоми переміщуються в екваторіальну площину веретена поділу, де зупиняються своїми центром ерами. Плечі хромосом можуть відхилятись від цієї площини в будь-який бік. На цій стадії закінчується процес формування мітотичного апарату. Під цим терміном розуміють комплекс структур, які беруть участь у процесі поділу клітини. Це клітинні центри, веретина поділу та хромосоми. Клітинний центр представлений цитоплазматичним органоїдом – центріоллю. В процесі поділу та розходженню дочірніх центріоль формується веретена поділу. Воно складається з фібрил. На початку метафази кожна хромосома своєю центром ерою з’єднується з однією з ниток веретина поділу. При цьому точки приєднання центром ер до ниток веретина розміщуються суворо в екваторіальній площині клітини. Це означає, що точки з»єднання центромер з нитками находяться на абсолютно однаковій відстані від полюсів клітини. Отже, нитки веретина поділу практично фіксують положення хромосом на екваторіальній площині .
Стадія анафази. Кожна хромосома складається з двох хроматид. На цій стадії хроматини між собою розходяться хроматини. Кожна сестринська хроматида набуває статусу хромосоми. Процес роз’єднання хроматид відбувається синхронно. Після цього кожна з дочірніх хромосом рухається до протилежних полюсів. Рух хромосом відбувається за рахунок скорочення ниток веретина поділу.
Стадія телофази. На цій стадії закінчується процес руху хромосом до протилежних полюсів. При цьому хромосоми починають деспіралізуватися. Цей процес супроводжується відокремленням ядерної оболонки. В ядрах дочірніх клітин відновлюються ядерця. На цій стадії відбувається подвоєння, або ж реплікація центріолей. Утворюється клітинна перегоротка.
Ендомітоз – процес подвоєння числа хромосом в ядрах клітин багатьох протопластів, рослин і тварин, за яким не слідує поділ ядра і самої клітини. В процесі ендомітозу не відбувається руйнування ядерної оболонки і ядерця, не відбувається утворення веретена поділу і не реорганізується цитоплазма, але при цьому хромосоми проходять цикл спіралізації і де спіралізації. Повторні ендомітози проводять до виникнення поліпоїд них ядер, від чого збільшується вміст ДНК.
