Діяльність - це реальний зв’язок суб’єкта з об’єктом, до якого обов’язково включена психіка.
Виконуючи ту чи іншу діяльність, індивід повинен сприймати, запам’ятовувати, думати, бути уважним; у її процесі в індивіда виникають ті чи інші емоції, виявляються вольові якості, формуються установки, відношення тощо. Іншими словами, у діяльності формується, розвивається, виявляється вся система психічних процесів, станів та властивостей індивіда.
Діяльність людини має такі головні характеристики: мотив, мета, предмет, структура і засоби.
Активність- це загальна характеристика людини, динаміка діяльності і джерело перетворення і підтримання життєво значущих зв'язків із світом людей і ноосфери.
Активність - самостійна сила дій, розвитку і стан людини.
Активність є загальною характеристикою живих істот. Джерелом активності індивіда є його потреби, тобто стани індивіда, які показують його залежність від конкретних умов існування.
Сама по собі потреба не породжує свідомої діяльності. Для виникнення цілеспрямованої діяльності необхідне співвіднесення потреби з предметом, за допомогою якого можна задовольнити дану потребу. Усвідомлена потреба стає мотивом поведінки.
Поведінка - це організована діяльність, яка здійснює зв'язок організму з навколишнім середовищем. Поведінка являє собою різновид людської діяльності. Поведінка людини - це складний комплекс пристосувань, спрямованих на задоволення потреб її організму (фізіологічних, соціальних, духовних). Вона складається із закріплених спадково рефлекторних реакцій і звичок, навичок, набутих за допомогою навчання.
Отже, маємо що діяльність - це активність людини, що має усвідомлюваний характер і спрямована на досягнення поставленої мети, що визначається потребою. А усвідомлена потреба стає мотивом поведінки.
