Знак— матеріальний, чуттєвосприйманийоб'єкт, якийвиступає в процесахпізнання та спілкування в ролізамінника (представника) іншого предмета, явища, діїабоподії, і використовується для одержання, зберігання, перетворення та передачіінформації.
Знак сприймається як носійпевногосмислу, значення, інформації. Знаки поділяють на природні та штучні. Загальнівластивостізнакових систем вивчаєсеміотика.
Знаки маютьподвійну природу. З одного боку, він є матеріальним (тобтомає план вираження), з іншого — він є носіємнематеріальногосмислу (план змісту).
Сукупністьзнаківутворюєзнакову систему.
Сигнал (від лат. Signum - знак) - процес або явище (зовнішнє або внутрішнє, сознаваемое або неусвідомлюване), що несе повідомлення про якусь подію і ориентирующее живу систему щодо цієї події (див. Подразнювачі). У відповідності з характером аналізаторів та інших сприймають систем виділяються сигнали: оптичні, акустичні, тактильні, термічні, електромагнітні, хімічні, біоритмічні і т.д. Поняття сигналу широко використовується в психофізіології і нейропсихології (див. Сигнальні системи), в психофізиці, інженерної та загальної психології при дослідженні перцептивних (див. Перцепція) процесів, в соціальній психології при дослідженні процесів комунікації.
Мова — система знаків, що забезпечує процес комунікації і, як правило, складається зі словника та правил.Іншими словами, мова -- це інвентар (словник) і граматика, які існують у потенції, в можливості.Мовлення -- конкретно застосована мова, засоби спілкування в їх реалізації.До мовлення належать говоріння (мовленнєвий акт) і результати говоріння (текст). Правомірно говорити про мовлення окремої людини, про мовлення молоді, усне побутове мовлення, художнє мовлення тощо. Усе це -- різне використання можливостей мови.Для того щоб краще зрозуміти різницю між мовою і мовленням, Ф. де Соссюр наводив аналогію з шахами. Шахова дошка, шахові фігури та правила шахової гри -- мова; конкретне розігрування шахової партії -- мовлення.