Реалізація ГКП ЦБ передбачає використання різних методів впливу на кредитну діяльність КБ. Методи ГКП поділ. На загальні (забезпечують вплив ЦБ на кредитний ринок в цілому) та селективні (уможливлюють регулювання окремих видів кредитної діяльності КБ).
Загальні методи ГКП:
Політика облікової ставки – це регулювання оплати (процента) за позики, які центральний банк надає комерційним банкам, що впливає на їхню здатність розширювати кредитні операції.
Механізм зміни облікової ставки центрального банку залежить від типу грошово-кредитної політики:
політика “дорогих грошей” – збільшення ставки: зниження обсягів кредитування комерційних банків; зростання процентних ставок за кредитами комерційних банків; зменшення кредитних вкладень в економіку. 2. політика “дешевих грошей” – зменшення ставки: збільшення попиту на кредити з боку комерційних банків; зниження процентів за кредитами комерційних банків; зростання обсягів кредитування економіки. Операції на відкритому ринку – купівля або продаж ЦБ цінних паперів з метою впливу на ресурси комерц. банків. Зміна норм обов’язкових резервів – регулює ресурси комерційних банків, що їх вони зобов’язані зберігати в центральному банку. Рефінансування комерційних банків інструмент грошово-кредитної політики тісно пов'язаний з процентною політикою, але має й певні власні риси. Цей інструмент базується на функції НБУ як кредитора в останній інстанції.