Грошова маса — загальний обсяг випущених в обіг паперових грошових знаків (банківських та казначейських білетів), металевих монет І депозитних грошей (грошових засобів на поточних рахунках а банках).
У грошовій системі України виділяють агрегати: М0; Мі; М2; М3.
Агрегат М0 відображає масу готівки, яка перебуває поза банками, тобто на руках у фізичних осіб і в касах юридичних осіб. Готівка в касах банків сюди не входить.
Агрегат М1 включає гроші в агрегаті М0 + вклади в банках, які можуть бути використані власниками негайно, без попередження банків, тобто запаси коштів на поточних рахунках та на ощадних рахунках до запитання.
Агрегат М2 - це гроші в агрегаті М1 + кошти на всіх видах строкових рахунків, кошти на рахунках капітальних вкладів та інших спеціальних рахунках.
Агрегат МЗ охоплює гроші в агрегаті М2 + кошти на вкладах за трастовими операціями банків.
Грошові агрегати в інших країнах відрізняються від агрегатів, прийнятих у грошовому обігу України, головним чином, за їх кількістю або за складом тих елементів, які входять до кожного конкретного агрегату.
Маса грошей, що знаходиться в обігу в конкретній країні на кожний даний період часу, завжди має свою кількісну межу. Кількість грошей залежить від безлічі чинників, вирішальними з яких є: кількість товарів і швидкість обороту однойменної грошової одиниці. Між загальною кількістю грошей і швидкістю їх обігу існує певний зв’язок. Він виявляється в тому, що зі збільшенням швидкості обігу грошей їх кількість, яка необхідна для забезпечення обігу всієї товарної маси, зменшується.
Серед тих учених, що зробили помітний внесок в аналіз грошових відносин у цілому і в дослідження проблеми визначення кількості грошей, необхідних для обігу, слід назвати американського вченого І. Фішера (1867—1947 pp.). У сучасній економічній теорії широко застосовується його формула кількості грошей. Вона може бути виведена з його так званого загального рівняння обміну.
MV=PQ,де де М— маса грошей;V— швидкість обігу однойменної грошової одиниці; Р — ціни товарів; Q — кількість товарів.
11.Грошовий оборот, його структура та основні сфери
У багатьох виданнях грошовий оборот трактується як сукупність усіх грошових платежів у народному господарстві.
Грошовий оборот має складну внутрішню структуру, визначене різноманіттям його учасників і розмаїттям їхнім виокремленням його грошових потоків, обслуговуючих реалізацію товарів та послуг, нетоварні платежі, і навіть процеси формування та використання грошових накопичень.
Можна виділити декілька ознак класифікації елементів, складових цю структуру:
формою функціонуючих грошей – готівковий і безготівковий грошові обертів;
по суб'єктам економічної діяльності – оборот між господарюючими суб'єктами; оборот між господарюючими суб'єктами і населенням; оборот між господарюючим суб'єктами, громадянами та установами кредитно-фінансовій системи, і навіть фінансовими органами;
по суб'єктам кредитно-фінансовій системи – оборот між комерційними банками; оборот між Центральним і комерційними банками; оборот між комерційними банками та його клієнтами. У його єдності ці обертів утворюють грошово-кредитний оборот.
Грошовий оборот поділяється на дві взаємопов’язані частини :
- сферу безготівкового обігу.
- сферу готівкового обігу.
Готівка, як правило, використовується при виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій (тобто при утворенні доходів населення), а також при купівлі товарів і послуг у роздрібній торгівлі, розміщенні коштів у банківських внесках (тобто при витрачанні доходів населення ). У сфері безготівкового грошового обігу рух грошей здійснюється у вигляді перерахування сум через рахунки в банках. У безготівковій формі здійснюється переважна більшість грошових операцій у народному господарстві : розрахунки між підприємствами (фірмами ), деякі види розрахунків підприємств і організацій з населенням ( наприклад, перерахування грошових коштів, у тому числі заробітної плати і пенсій, на поточні рахунки, відкриті в установах банків) тощо.
Безготівковий грошовий обіг має переваги порівняно з обігом готівки : економляться кошти, прискорюється оборот грошей. На підтримку сфери готівкового обігу доводиться витрачати значні кошти на друкування, рахування, сортування, упаковку, інкасацію готівки тощо. Крім того, готівковий обіг вимагає значного штату касирів і контролерів. Торговельні автомати поки що дуже дорогі, і тому, по суті, не використовуються у вітчизняній торгівельній мережі.
