Питання до теми:
1. Поняття досудового слідства; органи, які провадять досудове слідство.
2. Поняття дізнання; органи дізнання, їх повноваження.
3. Підслідність кримінальних справ органам досудового слідства.
1. Поняття досудового слідства; органи, які провадять досудове слідство.
Досудове слідство – це кримінально-процесуальна діяльність слідчого (органів прокуратури, служби безпеки, органів внутрішніх справ та податкової міліції) за порушеною кримінальною справою, яка полягає у проведенні слідчих та інших процесуальних дій, спрямованих на збирання, дослідження, перевірку, оцінку та використання доказів, необхідних для встановлення істини у справі та створення умов для здійснення справедливого правосуддя.
Згідно ст.102 КПК органами досудового слідства є слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ, слідчі податкової міліції і слідчі органів безпеки. Таким чином, у законі органами досудового слідства названі не установи, а службові особи. Цим законодавець підкреслює, що провадження досудового слідства – виключна функція слідчих відповідних відомств. Слідчий, виступаючи самостійним суб’єктом провадження слідства, керується внутрішнім переконанням та вимогами закону при дослідженні обставин справи, самостійно приймає всі рішення щодо спрямування слідства та провадження процесуальних дій і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне виконання. Виняток складають спеціально зазначені в законі випадки, коли рішення слідчого повинні бути санкціоновані або затверджені прокурором або коли для їх реалізації передбачене одержання згоди від суду (судді).
Досудове слідство провадиться лише після порушення кримінальної справи і в порядку, встановленому КПК.
У кожному випадку виявлення ознак злочину слідчий зобов’язаний порушити кримінальну справу, організувати розкриття злочину, встановити винних осіб, захистити права та законні інтереси осіб, вжити заходів щодо усунення причин та умов вчинення злочину, відшкодування заподіяної шкоди. Для реалізації цих завдань слідчі органи наділені широкими повноваженнями.
Вони приймають рішення з питань організації розслідування кримінальних справ як процесуально незалежні особи, доручають органам дізнання провадження розшукових та слідчих дій, вимагають від оперативних підрозділів активної участі у розкритті злочину. Такі доручення і вказівки слідчого є для органів дізнання обов’язковими. В справах, в яких досудове слідство є обов’язковим, слідчий вправі в будь-який момент приступити до провадження досудового слідства. Постанови слідчого, внесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов’язковими для виконання всіма підприємствами і організаціями, посадовими особами і громадянами. При проведенні різних слідчих дій слідчий вправі використовувати машинопис, звукозапис, стенографування, фотографування, кінозйомку і відеозапис.
Слідчий не може водночас виконувати завдання, які суперечать суті правоохоронної діяльності. Так, він не може брати участі у розслідуванні справи, якщо є потерпілим, свідком, цивільним позивачем або відповідачем; якщо він брав участь у цій справі як спеціаліст, експерт, перекладач або якщо його родичі заінтересовані у результатах розслідування справи. За наявності цих обставин слідчий повинен заявити прокуророві або безпосередньому керівникові самовідвід.
Досудове слідство створює умови для належного розгляду та вирішення справ у суді. Воно має сприяти таким чином здійсненню правосуддя. Помилки досудового слідства можуть спричинити судові помилки, тому матеріали досудового слідства підлягають ретельній і незалежній оцінці в суді.
Термін досудового слідства становить два місяці з моменту порушення кримінальної справи. За цей період слідчий встановлює наявність або відсутність складу злочину; він має обґрунтувати та довести предмет доказування, встановити (разом з оперативними підрозділами) особу, яка вчинила злочин, скласти обвинувальний висновок та направити матеріали справи прокуророві для їх затвердження та передачі до суду. Термін досудового слідства може бути продовжений до трьох місяців (районним, міським або прирівняним до них прокурором), а в особливо складних справах – до шести місяців (прокурором Автономної Республіки Крим, прокурором області, міста Києва, військовим прокурором округу або їх заступниками). На більший термін досудове слідство може продовжити Генеральний прокурор України або його заступники у виняткових випадках.
2. Поняття дізнання; органи дізнання, їх повноваження.
Дізнання – це одна із форм досудового розслідування, яка полягає у проведенні органом дізнання або уповноваженими ним службовими особами (дізнавачами) процесуальних та слідчих дій по встановленню обставин злочину та винних у його вчиненні осіб, а також по прийняттю відповідних рішень у кримінальній справі з метою досягнення завдань кримінального судочинства.
Дізнання передує досудовому слідству і відрізняється від останнього суб’єктами і строками провадження, але здійснюється в тих же процесуальних формах. Після закінчення дізнання кримінальна справа за відсутності підстав для її закриття передається слідчому.
Органи дізнання вказані у ст.101 КПК України. Серед них:
1. Міліція (виконує найбільший обсяг робіт з провадження дізнання).
2. Податкова міліція (у справах про ухилення від сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також у справах про приховування валютної виручки).
3. Органи безпеки (у справах, віднесених законом до їх відання).
4. Командири військових частин, з’єднань, начальники військових установ (у справах про всі злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями і військовозобов’язаними під час проходження ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені робітниками і службовцями Збройних Сил України у зв’язку з виконанням службових обов’язків або в розташуванні частини, з’єднання, установи).
5. Митні органи (у справах про контрабанду).
6. Начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілакторіїв і виховно-трудових профілакторіїв (у справах про злочини, що порушують встановлений порядок несення служби, вчинені працівниками цих установ, а також про злочини, вчинені в розташуванні цих установ).
7. Органи державного пожежного нагляду (у справах про пожежі і порушення протипожежних правил).
8. Органи охорони державного кордону (у справах про порушення державного кордону).
9. Капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.
На органи дізнання покладається вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили. Про виявлений злочин і почате дізнання орган дізнання негайно повідомляє прокурора.
Діяльність органів дізнання полягає у прийнятті, реєстрації, розгляді та перевірці заяв і повідомлень про злочини. Вони приймають рішення щодо порушення кримінальних справ за наявності ознак злочину й проваджують дізнання у справах про тяжкі злочини та злочини, які не є тяжкими; готують матеріали у протокольній формі, а також виконують окремі доручення слідчих.
Дізнання у справах про злочини, що не є тяжкими або особливо тяжкими провадиться у строк не більше 10 днів, починаючи з моменту встановлення особи, яка його вчинила. Якщо таку особу не встановлено, дізнання зупиняється. Проте органи дізнання вживають заходів до встановлення такої особи. У справах про тяжкий або особливо тяжкий злочин дізнання провадиться у строк не більше 10 днів з моменту порушення справи.
Дізнання у справах закінчується складанням постанови про направлення справи для провадження досудового слідства, яка затверджується прокурором. У постанові має бути зазначено, з якого приводу і з яких підстав почате дізнання, коротко викладено його результат, сформульовано висновок про те, що злочин вчинено саме даною особою, і наведено докази цього. За наявності обставин, що виключають провадження у кримінальній справі, орган дізнання закриває справу мотивованою постановою, копію якої в добовий строк надсилає прокурору.
3. Підслідність кримінальних справ органам досудового слідства.
Підслідність кримінальних справ органам досудового слідства визначена у ст.112 КПК України.
Згідно з цією статтею До підслідності органів прокуратури віднесені найбільш тяжкі злочини, більшість службових та військових злочинів, злочинів проти життя, прав і свобод людини, проти правосуддя та ін. Слідчі прокуратури провадять досудове слідство у справах про вчинення злочинів, передбачених статтями Кримінального кодексу України відповідно до ч.1 ст.112 КПК. Окрім того, слідчим прокуратури підслідні деякі справи залежно від суб’єкта злочину (персональна підслідність). Зокрема, йдеться про всі справи про злочини вчинені службовими особами, які займають особливо відповідальне положення, згідно з ч.1 ст.9 Закону України „Про державну службу”, та особами, посади яких віднесено до 1 – 3 категорій посад, працівниками правоохоронних органів (Президент України, Голова Верховної Ради України та його заступники, народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України тощо). Перелік осіб, посади яких віднесені до 1 – 3 категорій посад державних службовців, наданий у ст.25 Закону України „Про державну службу”. До виключної підслідності слідчих прокуратури також віднесені всі справи про злочини, вчинені працівниками правоохоронних органів (органів внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції тощо). Треба зазначити, що слідчі органів прокуратури можуть провадити розслідування всіх без винятку справ, якщо на це буде відповідна постанова Генерального прокурора України, його заступників, прокурора області та прирівняних до них прокурорів.
Ч.2 ст.112 КПК передбачає підслідність справ слідчим органів внутрішніх справ. Це переважно справи про злочини проти власності, проти здоров’я, честі і гідності особи, громадської безпеки, моральності та деякі інші. Крім того, слідчим органів внутрішніх справ підслідні деякі інші справи залежно від суб’єкта злочину. Йдеться про всі справи щодо злочинів, вчинених неповнолітніми.
Слідчим органі Служби безпеки України підслідні справи про злочини проти основ національної безпеки, проти миру, справи щодо контрабанди, терористичних актів та деяких інших тяжких злочинів, які передбачені статтями, які вказані у ч.3 ст.112 КПК.
Слідчим податкової міліції підслідні справи про злочини проти належного функціонування фінансової системи держави. Ч.4 ст.112 надає перелік цих злочині, передбачених ст.204, 207 – 209, ч.2, 3, 4 ст.212, ст.216, 218 КК України.
