Питання до теми:
1. Види військових судів, порядок їх обрання, склад та загальні повноваження.
2. Військовий суд гарнізону.
3. Військовий суд регіону (Військово-Морських Сил) та його повноваження.
4. Організація роботи військових судів.
5. Особливості статусу суддів військових судів.
1. Види військових судів, порядок їх обрання, склад та загальні повноваження.
Відповідно до Закону України „Про судоустрій України” (ст.21) в Україні діють військові суди гарнізонів як місцеві суди, військові суди регіонів і Військово-Морських Сил – як апеляційні суди (ст.25). Касаційний суд України, у складі якого діє військова палата, є судом касаційної інстанції (ст.32). У складі Верховного Суду України діє Військова судова колегія (ст.48).
Законодавством визначено, що діяльність військових судів спрямована на запобігання будь-яким посяганням на безпеку України; підтримання боєздатності і боєготовності Збройних Сил та інших військових формувань; охорону прав та свобод військовослужбовців та інших громадян; охорону прав і законних інтересів військових частин, установ та організацій.
Таким чином, на військові суди покладено завдання здійснювати правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, передбачене законодавством України.
Істотним фактором, що зумовлює особливість становища військових судів є те, що вони утворюються і діють у специфічних умовах Збройних Сил та інших військових формувань. Це пов’язано перш за все з тим, що в організації та функціонуванні Збройних Сил на першому місці стоїть забезпечення безпеки держави, необхідної боєздатності, підтримання військової дисципліни та встановленого порядку несення служби. По-друге, дислокація військ та флоту не пов’язана з адміністративно-територіальним устроєм, що в свою чергу впливає на організацію та діяльність військових судів. По-третє, при визначенні підвідомчості справ військовим судам завжди враховуватиметься, чи належать суб’єкти правовідносин до числа військовослужбовців.
Визначення підсудності справ військовослужбовців потрібно здійснювати за процесуальним законодавством. На сьогодні воно ще не приведене у відповідність із Законом України „Про судоустрій України”. Ці питання вирішуються таким чином:
1. У разі обвинувачення однієї особи або групи осіб у вчиненні злочинів, якщо справа хоч би про один із злочинів підсудна військовому суду, а про інші – загальному суду, справу про всі злочини розглядає військовий суд.
2. У разі обвинувачення групи осіб у вчиненні одного або кількох злочинів, що не є військовими злочинами, якщо справа хоч би одного з обвинувачених підсудна загальному суду, справу щодо всіх обвинувачених розглядає загальний суд.
3. Справи про злочини, вчинені особами, зазначеними вище, у період проходження ними військової служби, розглядають військові суди і в тому разі, якщо на момент розгляду справи вони вже звільнилися з військової служби.
4. Справи про злочини, вчинені особами до їх призову чи вступу на військову службу, розглядають загальні суди.
2. Військовий суд гарнізону.
Військовий суд гарнізону утворюється на території, на якій розташовано один або кілька гарнізонів.
Повноваження військового суду гарнізону визначаються тим, що він є місцевим судом і як суд першої інстанції розглядає всі кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення, за винятком тих, які підсудні військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил.
Голова військового суду гарнізону призначається на посаду строком на 5 років з числа суддів та звільняється з посади Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України на підставі акта Ради суддів України або відповідної ради суддів. Компетенція голови військового суду гарнізону чітко визначена законом (ст.24 Закону України „Про судоустрій України”). Так, зокрема він: здійснює організаційне керівництво діяльністю суду; на підставі акта про призначення на посаду чи обрання суддею безстроково або припинення повноважень судді видає відповідний наказ; приймає на роботу і звільняє працівників апарату суду, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення; здійснює заходи щодо забезпечення формування складу народних засідателів; організовує ведення судової статистики; організовує роботу щодо підвищення кваліфікації працівників апарату суду; представляє суд у відносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та організаціями та ін.
3. Військовий суд регіону (Військово-Морських Сил) та його повноваження.
Військовий суд регіону (Військово-Морських Сил) є апеляційним судом, який:
1. У межах своїх повноважень розглядає справи як суд першої інстанції, у порядку апеляційного оскарження та у зв’язку з нововиявленими обставинами.
2. Здійснюючи нагляд за організацією судової діяльності військових судів гарнізонів, вивчає й узагальнює судову практику, аналізує судову статистику.
3. Здійснює інші повноваження, надані йому законом.
Кримінальні справи можуть слухатися за участю народних засідателів, які обираються відкритим голосуванням на зборах військовослужбовців військових частин строком на 5 років з числа громадян України, які перебувають на військовій службі і досягли 25-річного віку. При здійсненні правосуддя народні засідателі військових судів користуються всіма правами судді. Кількість народних засідателів у кожному військовому суді визначається головою військового суду регіону (Військово-Морських Сил) за погодженням з відповідним військовим командуванням.
Як суд першої інстанції військовий суд регіону (Військово-Морських Сил) розглядає: справи про злочини осіб, які мають військове звання полковника (капітана першого рангу); справи про злочини осіб, які мають посаду від командира полк (командира корабля першого рангу) і вище, а також осіб, рівних їм за службовим становищем; справи про всі злочини, за які в умовах мирного часу законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді довічного ув’язнення (ст.36 КПК).
Підсудність цивільних справ визначається ст.123 ЦПК України. Так, наприклад, військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил як судам першої інстанції підсудні справи за скаргами на незаконні дії і рішення військових службових осіб і органів військового управління на рівні військових об’єднань і вище.
Голова військового суду регіону (Військово-Морських Сил) відповідно до ст.28 Закону України „Про судоустрій України”:
1. Здійснює організаційне керівництво діяльністю суду.
2. Розподіляє обов’язки між заступниками голови суду.
3. На підставі акта про обрання (призначення) суддею чи припинення повноважень судді видає відповідний наказ.
4. Організовує ведення та аналіз судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики, має право витребувати з відповідного суду справи, судові рішення в яких набрали законної сили.
5. Приймає на роботу та звільняє працівників апарату суду, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення.
6. Організовує підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату відповідного суду.
7. подає в установленому порядку пропозиції щодо фінансування витрат на утримання суду та організаційного забезпечення його діяльності.
8. Представляє суд у відносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та організаціями.
9. Видає накази з питань організації роботи суду та ін.
4. Організація роботи військових судів.
Для належного виконання завдань зі здійснення правосуддя військові суди мають бути належним чином забезпечені.
Фінансування, матеріально-технічно постачання, забезпечення транспортом, засобами зв’язку, зберігання архівних матеріалів військових судів і військової колегії Верховного Суду України відповідно до ст.122 Закону України „Про судоустрій України” покладається на Державну судову адміністрацію, яка взаємодіє з відповідними установами Міністерства оборони України.
Посадові оклади та доплати за кваліфікаційні класи військовим суддям встановлюються на рівні посадових окладів і доплат за кваліфікаційні класи суддів відповідних загальних судів. Доплати за військові звання і вислугу років встановлюються законодавством України для військовослужбовців. Посадові оклади працівників апарату військових судів не можуть бути меншими, ніж посадові оклади працівників апаратів відповідних загальних судів.
Особовий склад військових судів користується всіма видами військового спорядження нарівні з особовим складом військових частин і установ Міністерства оборони України. Військовослужбовці військових судів перебувають на військовій службі і входять у штатну чисельність Збройних Сил України. На них поширюється права і пільги, встановлені законодавством України для військовослужбовців. Перелік штатних посад суддів військових судів і військової колегії Верховного Суду України та відповідних цим посадам військових звань затверджує Президент України.
5. Особливості статусу суддів військових судів.
Статус суддів військових судів визначається Конституцією України, Законом України „Про статус суддів” та іншими нормативними актами.
Перше призначення на посаду військового судді, як зазначено у ст.128 Конституції України, строком на 5 років здійснює Президент України. Всі інші судді обираються Верховною Радою України безстроково.
Суддями військових судів можуть бути громадяни України, які відповідають вимогам ст.7 Закону України „Про статус суддів”, перебувають на військовій службі і мають військове звання офіцерського складу. Кількість суддів у військових судах встановлюється Президентом України за поданням Голови Верховного Суду або Міністра Юстиції.
Закон України „Про статус суддів” закріплює право суддів військових судів на відставку. При звільненні з військової служби та виході у відставку судді військових судів за їх вибором мають право на одержання щомісячного довічного утримання та інших пільг або на одержання пенсії, встановленої законодавством для військовослужбовців. Суддя військового суду не може бути звільнений з військової служби; винятком є такі випадки: за власним бажанням, за станом здоров’я, а також у разі досягнення 65-річного віку.
Особливість статусу військових суддів, відповідно до ст.63 Закону України „Про судоустрій України” полягає в тому, що судді військових судів перебувають на військовій службі і входять до штатної чисельності Збройних Сил України. Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України, якщо інше не встановлено законом, їм присвоюються військові звання. Строки та порядок присвоєння військових звань, порядок звільнення з військової служби суддів визначаються законом. Військовий суддя, крім здійснення правосуддя, не може залучитися до виконання інших обов’язків військової служби.