Інший напрямок державного регулювання цін (тарифів) запроваджується на продукцію технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги природних монополій і господарюючих суб'єктів із числа тих, що включені до переліку підприємців, які посідають монопольне становище на загальнодержавному і регіональних ринках.
Особливе значення має анти монопольне регулювання, яке передбачає вжиття різних заходів у разі порушення підприємствами ділових відносин, а саме:
дискримінації щодо інших підприємств;
відмові надати знижки окремим клієнтам, особливо посередникам і підприємствам роздрібної торгівлі;
встановленні будь-яких примусових умов при укладанні договорів на постачання товарів, сировини, що наперед неприйнятні для споживача;
примушуванні підприємств купувати товари лише у конкретного виробника, неможливості укладати угоди з іншими, тобто обмеженні конкуренції;
пропонуванні демпінгових цін;відмові постачати товари окремим підприємствам -реалізаторам;
повного контролю за встановленням ціни виробника в роздрібній торговельній мережі на всій території.
Державне регулювання цін (тарифів) поширюється і на тих суб'єктів господарювання, що порушують вимоги антимонопольного законодавства України, встановлюючи монопольні або дискримінаційні ціни. За таких умов лише антимонопольні комітети можуть приймати відповідні рішення та припиняти цю практику.
