Видатний український письменник, філософ і педагог. Він обстоював права трудового народу на свободу й різнобічний розвиток, на щасливе життя. Понад чверть століття жив серед простих людей як мандрівний філософ. Жив, як учив, не прагнув матеріальних цінностей, бажав тільки духовного самовдосконалення, до якого закликав й інших. Усі його твори сповнені роздумами про сенс життя.
Діалоги Сковороди: загальний огляд
Основну частину корпусу творів Сковороди становлять діалоги. Більшістьіз цих творів за своєю жанровою природою належить до так званих «сократівських діалогів». Упишних барокових формах вони віддзеркалюють справжні розмови філософа зі своїми друзями. Сам Сковорода виступає в них під іменами Григорія чи Друга. Філософсько-богословські міркування розгортаються тут на доволі яскравому побутовому, подієвому та психологічному тлі, помережані “ інтермедійними ” сценками; письменник рясно вживає різноманітні образи , взяті, зокрема, з Біблії, грецької міфології, емблематики, тощо. Крім “сократівських діалогів”, Сковорода писав також діалоги - солілоквії («Боротьба архистратига Михайла із Сатаною», «Суперечка біса з Варсавою ») та діалоги - притчі (« Вдячний Єродій»,« Убогий Жайворонок»).
Структура сковородинівського діалогу включає в себе елементи, які наслідують побутове, подієве, психологічне тло на якому розгортається філософська бесіда. Сонце, літо, квітуче село, філософський настрій душі, висока бесіда, друзі – постають гранями довершеної одиничності як майже фізичного відчуття персонажами власної злитості з природою (тотожність мікро- та макрокосму).
