)1. У чому полягають недоліки загальноприйнятої логіки?У розробку матеріалістичних основ логіки Нового часу великий внесок вніс англійський філософ і вчений, родоначальник матеріалізму і експериментальної науки Ф. Бекон (1561-1626). Ф. Бекон різко виступав проти силлогистики Аристотеля і середньовічної схоластичної логіки, яку він вважав безплідною, відірваною від дійсності. Ця логіка, писав він, «скоріше служить зміцненню та збереженню помилок, мають свою основу в загальноприйнятих поняттях, ніж відшукання істини. Тому вона більш шкідлива, ніж корисна »[5, с. 4]....2. Які два шляхи відшукання і відкриття істини? У чому їх відмінність?Головним завданням наукового пізнання і логіки Ф. Бекон вважав формування наукових понять, досить ясних і певних, які базуються на основі спостережень і досвіду. Для досягнення істини, по Ф. Бекону, слід очистити розум від постійно загрожують йому оман ("ідолів"). Деякі з цих помилок породжуються схильностями розуму, притаманними всього людського роду, інші - схильностями, властивими окремим групам людей, кореняться в недосконалості і неточності мови, в некритичному засвоєнні чужих думок....3. Види примар, обложників уми людей.Оскільки знання, одержувані нами, не завжди бувають істинними, то передумовою реформи науки має стати, за задумом Бекона, очищення розуму людини від помилок. Ці перешкоди на шляху пізнання він називає примарами. Згідно Ф. Бекону, «примари» - це свого роду мимовільні софізми, які збивають нас з пантелику в пізнанні природи. Це щось подібне до мимовільної діяльності розуму, яка приносить шкоду, а не користь, заважаючи процесу пізнання істини своїми помилковими побудовами....4. Природа примар роду.Привиди роду знаходять підставу в самій природі людини. Бо хибно стверджувати, що почуття людини є міра речей. Навпаки, всі сприйняття як почуття, так і розуму ставляться до людини, а не до світу. Розум людини уподібнюється нерівному дзеркалу, яке, домішуючи до природи речей свою природу, відображає речі у викривленому та спотвореному вигляді....5. Природа примар печери.Привиди печери суть омани окремої людини. Адже у кожного крім помилок, властивих роду людському, є своя особлива печера, яка розбиває і спотворює світло природи....6. Природа ознак ринку.Існують примари, які виникають як би з взаємної пов'язаності і спільноти людей. Ці примари ми називаємо, маючи на увазі породжує їх спілкування і сотоваріщество людей, примарами ринку. Люди об'єднуються промовою....7. Природа примар театру.Існують нарешті примари, які вселилися в душі людей з різних догматів філософії, а також з перекручених законів доказів. ...8. У чому Бекон бачить недоліки філософії Аристотеля?Головним кроком в реформі науки, пропонованому Беконом, повинно було стати вдосконалення методів узагальнення, створення нової концепції індукції. Саме розробка експериментально-індуктивного методу або індуктивної логіки є найбільшою заслугою Ф. Бекона. Цій проблемі він присвятив свій головний твір «Новий Органон», назване у протилежність старому «Органону» Аристотеля. Бекон виступає не стільки проти справжнього вивчення Аристотеля, скільки проти середньовічної схоластики, яка тлумачить дане вчення....9. Якої шкоди природної філософії завдала релігія?У всі віки природна філософія зустрічала надокучливого і обтяжливого противника, а саме марновірство і сліпе, непомірне релігійне завзяття. Так, ми бачимо у греків, що ті, які вперше запропонували незвичного ще людському слуху природні причини блискавки і бур, були на цій підставі звинувачені в неповазі до богів. І деяким краще поставилися деякі древні отці християнської релігії до тих, хто за допомогою найбільш дієвих доказів (проти яких нині ніхто при здоровому глузді не стане заперечувати) встановили, що земля кругла, і, як наслідок цього, стверджували існування антиподів....10. Три роду діяльності в науці. З чим їх порівнює Бекон?Ті, хто займалися науками, були або емпіриками або догматиками. Емпірики подібно мурашки тільки збирають і користуються зібраним. Раціоналісти подібно павуку з самих себе створюють тканину. Бджола ж обирає середній спосіб, вона і тискає матеріал з квітів саду та поля, але розташовує і змінює його власним умінням. Не відрізняється від цього і справжнє діло філософії. Бо вона не грунтується тільки або переважно на силах розуму і не відкладає в свідомість недоторканим матеріал, який зі природної історії і з механічних дослідів, але змінює його і переробляє в розумі. Отже, слід покласти добру надію на більш тісний і непорушний (чого досі не було) союз цих здібностей (тобто досвіду і свідомості).
4.
