Першою методологічної концепцією, що отримала широку популярність і спиралася на вивчення історії науки, була концепція американського історика і філософа науки Томаса Куна.Розглядаючи, як фактично відбувалося встановлення нових фактів, висування і визнання нових наукових теорій, Кун поступово прийшов до власного оригінального подання про науку. Найважливішим поняттям концепції Куна є поняття парадигми.За визначенням Томаса Куна, наукова революція — епістемологічна зміна парадигми.Згідно з Куном, наукова революція відбувається тоді, коли вчені виявляють аномалії, які неможливо пояснити за допомогою універсально прийнятої парадигми, в рамках якої до цього моменту відбувався науковий прогрес. З точки зору Куна, парадигму слід розглядати не просто як поточну теорію, але як цілісний світогляд, в якому вона існує разом з усіма висновками, що витікають з неї. Можна виділити, щонайменше, три аспекти парадигми:
- Парадигма — це найзагальніша картина раціональної будови природи, світогляд;
- Парадигма — це дисциплінарна матриця, що характеризує сукупність переконань, цінностей, технічних засобів і т.і., які об'єднують фахівців в дане наукове співтовариство;
- Парадигма — це загальновизнаний зразок, шаблон для вирішення задач-головоломок.
Прикладами подібних парадигмальних теорій служать фізика Аристотеля, геоцентрична система світу Птолемея, механіка і оптика Ньютона, киснева теорія горіння Лавуазьє, електродинаміка Максвелла, теорія відносності Ейнштейна, теорія атома Бора, економічна теорія Дж. М. Кейнса і т.п. Таким чином, парадигма втілює в собі безперечне, загальновизнане знання про досліджувану області явищ природи.Усвідомлення кризи становить передумову революції.Кун стверджує, що вибір не детермінований (з чіткими вказівками) і не може бути детермінований просто оцінними характеристиками процедур нормальної науки ... Кун вважає, що аргументація за вибір якоїсь конкретної парадигми «звертається не до логіки, а до переконання».Кун показує, що наукові революції не є кумулятивним (накопичення) етапом у розвитку науки, навпаки, кумулятивним етапом є тільки дослідження в рамках нормальної науки, завдяки вмінню вчених відбирати розв'язні завдання-головоломки.
