Європоцентризм. — уявлення про європейський континент як про центр культурно-історичного розвитку людства. Це світогляд, науковий підхід в гуманітарних науках та політична ідеологія, які розглядають європейську культуру та історію як провідні, центральні частини світової історії та культури. Для європоцентризму властиве ототожнення європейського та загальносвітового. Увесь інший світ розглядається лише в тій мірі в якій він дотичний до Європи.
Європоцентризм за походженням — типовий регіоналізм, погляд на світ зі свого боку. Однак провідна роль Європи та європейської культури Нового часу зробила європоцентризм панівним у світі. Зараз європоцентризм сприймається як необ'єктивне історично зумовлене явище. У країнах, що були колись європейськими колоніями європоцентризм сприймається як расистська та колонізаторська ідеологія.
Роль ідеї Єдиної Європи для розвитку сучасних європейських процесів. Ідея єдиної Європи займала думки європейських політиків вже тривалий час і лише у другій половині ХХ ст. вона найшла своє практичне втілення. Інтеграція не може бути породженням однієї політичної волі, для її розвитку необхідні певні передумови.
Передумови утворення єдиної Європи
Цивілізаційні |
Економічні |
Історичні |
Воєнно-політичні |
Геополітичні |
Наявність спільних духовних цінностей, сумісність соціальних і політичних ідеалів |
Можливість взаємодоповнюючого економічного і науково-технічного розвитку |
Традиційна взаємодія, взаємоповага. Традиційне прагнення до єдності (насиллям або добровільне) |
Спільність інтересів з головних питань міжнародного життя, співробітництво у воєнних і воєнно-політичних союзах, врегулювання територіальних суперечок |
Можливість розвитку економічно рентабельної мережі транспортних комунікацій |