Форми виховання (виховної роботи) – це варіанти організації конкретного виховного процесу; композиційна побудова виховного заходу. Вони завжди взаємопов'язані зі змістом.
В педагогічній літературі і шкільній практиці інколи використовують поняття: "організаційні форми виховання", "виховні справи", "колективні творчі справи". При цьому також мають на увазі спроби організації виховного процесу, спроби доцільної організації колективної та індивідуальної діяльності учнів. Широке розповсюдження одержало й визначення поняття "виховний захід".
Виховний захід – це організована дія колективу, спрямована на досягнення якої-небудь мети.
Певний формалізм у вихованні, що домінує тривалий час у школі, викликав негативне ставлення до терміну "захід", бо він, як правило, означає виставу, де єдиною активною людиною фігурував учитель. Між тим, це поняття може мати право на існування, якщо в процесі здійснення виховних дій у певній формі (захід) відбувається серія підготовлених і взаємопов'язаних дій, які заздалегідь сплановані і спрямовані на реалізацію виховної мети і, в процесі яких, в учнів формуються передбачувані новоутворення або розвиваються раніше набуті. В процесі їх колективного планування, підготовки і проведення, створюється обстановка спільної творчості, пошуку спільної колективної справи, радісного чекання і переживання. Це сприяє розвитку особистості, колективу, колективних стосунків.
Виховний захід повинен реалізуватися як цілеспрямована взаємодія вчителя (класного керівника, вихователя) з кожним учнем, дитячим колективом в цілому, спрямована на вирішення визначених виховних завдань. У цьому випадку саме виховний захід є формою виховної діяльності, в якій цілеспрямовано поєднані окремі спроби її організації, що містять у собі мету, завдання, зміст, методи, засоби і прийоми.
В процесі цієї діяльності цілеспрямовано створюються такі виховні ситуації в життєдіяльності колективу, які своїм змістом та емоційними виявами діють на особистість учня і тим самим сприяють вирішенню виховних завдань. Роль учителя (класного керівника, вихователя) – науково обґрунтовано керувати цим процесом, цілеспрямовано створювати і конструювати ситуації, які є складовими клітинами виховного заходу.
Як відзначає І.П.Підласий: "Виховний захід — це сукупність різноманітних виховних впливів з відповідними матеріальними і духовними умовами, що підпорядковані єдиній комплексній виховній меті, таких, що взаємодіють між собою і утворюють єдине ціле". Система виховних заходів утворює виховний процес, подібно до того, як процес навчання складається з окремих уроків. Виховний захід – це відрізок виховного процесу.
Однак, останнім часом багато педагогів відзначають невідповідність цього поняття фактичній сутності виховної роботи; "захід" – передбачає певну фрагментарність, розрізненість педагогічних дій, несумісність з комплексним підходом. Процес виховання, що має характер формально пов'язаних між собою виховних заходів, компаній, не може бути успішним.
На думку І.П.Підласого, системність, комплексність, послідовність, неперервність виховання краще передає поняття "виховні справи", якому останнім часом надають перевагу теоретики і практики. Виховна справа – це вид (форма) організації і здійснення конкретної діяльності вихованців. Головною і найсуттєвішою рисою виховної справи є необхідність, корисність, реалізацію. Виховний процес складається з ланок неперервних виховних справ.
Виховні справи мають колективний і творчий характер і називаються колективними виховними справами (КВС) або колективними творчими справами (КТС). Колективні творчі справи, як відзначає один з їх засновників І.П.Іванов, – це спосіб організації яскравого, сповненого працею і грою, творчістю і товариськістю, мрією і радістю життя і, разом з тим, найважливіший виховний захід. У виховних справах зливаються форми, засоби і способи взаємодії вихователів і вихованців.
Основою виховних справ слугують два підходи – діяльнісний і комплексний. Перший потребує організації різноманітних видів діяльності школярів: пізнавальної, трудової, громадської, художньої, спортивної, ціннісно-орієнтаційної і вільного спілкування, а другий – органічного поєднання всіх видів діяльності. Діяльнісний підхід вказує напрямок виховання, а комплексний визначає характер його змісту.
У будь-якій виховній справі виділяють наступні етапи:
1) визначення мети і завдань (аналіз ситуації, формування домінуючої і допоміжних виховних завдань);
2) планування;
3) організація і підготовка;
4) безпосередня організація справи;
5) аналіз досягнутих результатів.
Ці етапи визначають основні дії педагога при організації виховного процесу.
Кожна з форм виховної роботи вирішує цілком певні виховні завдання, використовуючи при цьому ті чи інші важелі розвитку особистості, інтереси та потреби школяра, формує на цій основі ті чи інші якості та вміння.
2. Методика проведення аналізу, самоаналізу виховного заходу
Самоаналіз діяльності вчителя під час підготовки та проведення виховного заходу:
1.Оцінювання педагогічного обґрунтування виховного заходу, доцільність цього проведення та обраної форми.
2.Визначення місця виховного заходу в системі навчально-виховної роботи класу, його зв’язку із навчальною та виховною діяльністю.
3.Оцінювання ступеня досягнення мети заходу.
4.Характеристика учасників заходу, охоплення їх активною діяльністю під час складання плану, підготовки та проведення заходу.
5.Оцінювання результативності виховного заходу, його пізнавальної та виховної цінності.
6.Оцінювання психологічного стану учнів під час підготовки і проведення заходу.
7.Визначення позитивних сторін та недоліків у проведенні заходу.
8.Висновки.
Структура виховного заходу
1.Формування мети.
2.Планування.
3.Проведення
4.Аналіз.
Основні вимоги до проведення виховного заходу
1.Чітка назва заходу та розуміння педагогом його мети.
2.Планування основних етапів заходу та визначення завдань кожного з них.
3.Організація підготовки заходу у відповідності до поставленої мети.
4.Визначення оптимального змісту заходу.
5.Вибір найбільш раціональних методів і прийомів виховного впливу на учнів на кожному етапі заходу.
6.Чіткість виховного заходу, оптимальний його темп.
7.Різноманітність і творчий характер діяльності учнів.
8.Психологічна обстановка:
- поведінка учнів, їх активність, зацікавленість, ставлення до заходу;
- поведінка вчителя, його тон, ставлення до учнів, педагогічний такт, повага до самостійності думок, пропозицій, рішень учасників.
9.Взаємозв’язок заходу з іншими формами позакласної роботи з учнями.
10. Доцільність обраної теми і форм роботи.
Аналіз проведення виховного заходу
1.Організація:
- чітка постановка теми, завдань, мотивація виховного заходу;
- готовність учнів;
- використання наочності;
- чіткість, організованість;
- оформлення приміщення;
- раціональне використання часу.
- залучення до активних форм роботи, що сприяють розвитку активності учнів,
2.Зміст
- логічність;
- актуальність теми;
- глибина висновків;
- зв’язок із життям учнів.
3.Методика
- характер діалогу;
- стимулювання учнів до дискусії;
- можливість відвертого обміну думками;
- врахування вікових особливостей учнів.
4.Психологічна обстановка
- поведінка учнів;
- педагогічний такт;
- активність, зацікавленість учнів.
5.Результати
- вирішення конкретних завдань.
6.Загальні висновки.
7.Рекомендації.
