Підготовка викладача до занять - це нелегкий повсякденний творчу працю, в якому знаходять відображення особливості його особистості, його знання, переконання, ерудиція, культура і працьовитість.
Перепробувати десять методів і вибрати свій, переглянути десять підручників або навчальних посібників і не триматися ні одного неухильно - ось єдино можливий шлях творчо мислячого викладача. Постійно винаходити, вимагати, удосконалювати і вдосконалюватися - ось єдиний курс його повсякденній діяльності.
Кожне навчальне заняття, навіть найменше виступ викладача перед студентами, вимагає серйозної підготовки. Порядок підготовки викладача до поточного навчального заняття в умовах вже поставленої дисципліни можна представити у вигляді деякого алгоритму, при цьому етапами творчості його є і задум заняття, і розробка цього задуму, і, звичайно, його реалізація.
Первинна підготовка викладача до занять всіх видів повинна базуватися на вивченні навчального плану та «Примірної програми» дисципліни, яка затвердженавідповідною інстанцією. Потім необхідно скласти тематичні плани за видами занять відповідно до виділених годинами, і переходити до підготовки до занять, при цьому необхідно постійне вдосконалення професійних і педагогічних знань.
Знання викладача середнього професійного навчального закладу, не повинні обмежуватися рамками підручників. Йому необхідно знайомитися з суміжнимидисциплінами, систематично поповнювати обсяг спеціальних знань, переглядати знову випущені підручники, навчальні посібники та спеціальну літературу(журнали), обмінюватися досвідом роботи з іншими викладачами (кафедри, спеціальності, факультету, вузу), відвідувати семінари та лекції, тобто постійно підвищувати свої професійні, наукові та ділові якості. Тематичний план повинен розкривати дидактичну послідовність вивчення тем і включати певну кількість годин на їх вивчення. Викладачеві слід дидактично осмислити зміст кожної теми, використовуючи теоретичні положення, дослідження, історичні факти, виробничі приклади. Мета такої дидактичної перебудови - активізувати інтерес студентів до предмета і виховати почуття відповідальності до майбутньої професії.
Чітке і детальне уявлення про зміст курсу дозволяє викладачеві приступити до розробки перспективного тематичного плану. Продуманий тематичний план допомагає викладачу ефективно розподілити навчальний матеріал по заняттях, здійснити міжпредметні зв'язки, завчасно підібрати і підготувати необхідні навчально-наочні посібники та ТСО.
Тематичний план може бути складений на один або два семестри відповідного навчального року. Форму плану визначає сам викладач у залежності від специфіки предмета, змісту та своєрідності навчального матеріалу, теми заняття, навчально-матеріальної бази. Структура тематичного плану повинна містити наступні пункти: номер заняття, тему заняття та основні питання, кількість годин, мета заняття, тип заняття, основні методи навчальної роботи (спосіб вивчення нового матеріалу, робота студентів на заняттях - зокрема на лабораторно-практичних, контроль засвоєння занять), навчально-наочні посібники та технічні засоби навчання, міжпредметні зв'язки, змісту для самостійної роботи студентів, основну та додаткову літературу. Обсяг знань, який повинен отримати студент в результаті вивчення предмета, визначено «приблизною програмою».
Викладач, знайомлячись з програмою з дисципліни, повинен звернути увагу на те, що в ній приводиться приблизна розподіл навчального часу за темами. З урахуванням безперервного науково-технічного прогресу, розподіл навчального часу з окремих тем може бути змінено за рішенням методичної частини навчального закладу, але в межах загальної кількості годин, відведених на вивчення дисципліни. Однак не слід значно скорочувати час на вивчення тем, які, на думку викладача, не дуже важливі, так як це може порушити стрункість і цілісність досліджуваного предмета.
Надалі викладач вивчає зміст програми і основного підручника (навчального посібника) з кожної теми предмету. У зв'язку з розвитком науково-технічного прогресу та іншими змінами, що відбуваються в суспільстві і деяким відставанням змісту програми і підручника в особливості, пов'язаних з їх підготовкою та виданням, в них можуть бути відсутні відомості про нові технології, форми і т.д. Тому викладачеві необхідно ознайомитися з останніми спеціальними журналами, новими книгами довідковими посібниками. Повний комплект тематичних планів з вивчення предмета дозволяє викладачеві проаналізувати свою роботу за минулий навчальний рік. При підготовці до нового навчального року в розроблені плани вносяться необхідні корективи.
Складання тематичного плану слід починати з розподілу матеріалу всередині кожної теми, на окремі заняття. На вивчення складних і великих за обсягом питань потрібно три-чотири навчальні години, і навпаки, протягом одного навчального заняття можна розглянути кілька питань. При підготовці до заняття викладач продумує його структуру, тобто навчальну, розвиваючу і виховує мета заняття; форму опитування (індивідуальний, фронтальний, комбінований, програмний); метод вивчення та закріплення нового матеріалу; використання наочних посібників і технічних засобів навчання; зміст і обсяг самостійної роботи. Мета заняття повинна формулюватися чітко і коротко. Тип заняття, форми і методи навчання залежать від особливостей змісту навчального матеріалу, матеріально-технічної бази, рівня підготовки студентів до даної теми заняття. Важливим фактором є також особливості педагогічної майстерності викладача, глибоке знання ним навчального матеріалу, вміння організувати навчальний процес із застосуванням ефективних методів навчання.
При розробці плану заняття викладач повинен головну увагу приділити вивченню спеціальної та педагогічної літератури, аналізу навчального матеріалу та педагогічних особливостей самих студентів. Заняття у більшості випадків не має яскраво виражених структурних елементів: пояснення матеріалу в міру необхідності супроводжується одночасним закріпленням і перевіркою знань; перевіряючи знання студентів, викладач одночасно закріплює їх; елементи нового для студентів викладач може вводити і в процесі проведення заняття і закріплення матеріалу, і при перевірку знань.
У плані заняття, викладач виокремлює структурні одиниці - етапи, логічно завершені відрізки навчального часу, кожен з яких характеризується певними завданнями, змістом, видами діяльності викладача і студентів. План не повинен бути громіздким і складним. У плані рекомендується висвітлити: тему, мету і тип заняття; навчально-наочні посібники та технічні засоби навчання; міжпредметні і внутрішньопредметні зв'язку; основні питання досліджуваної теми; повідомлення нового матеріалу викладачем або самостійна робота студентів; контроль за діяльністю студентів і перевірка набутих знань; завдання для самостійної роботи.
Молоді викладачі зазвичай гостро мають потребу в придбанні навичок роботи над словом при підготовці до уроку. До характерних недоліків початківців викладачів ставляться багатослівність, непослідовність викладу матеріалу досліджуваної теми, порушення запланованого часу (регламент), відсутність аргументації, невміння чітко сформулювати висунуті стану та ін Тому, окрім плану уроку початківцям викладачам необхідно мати конспект заняття, що висвітлює весь хід заняття з формулюванням питань, змістом, що вивчається, методикою використання наочних посібників і т.д. У той же час викладач ніколи не повинен читати конспект на уроці. Викладач повинен так засвоїти матюкав, щоб вільно розповідати, зачитувати можна тільки цитати, витримки.
