Дослідницьке спостереження організується з трьох позицій: нейтральної, з позиції керівника педагогічного процесу і при включенні дослідника в реальну природну діяльність. Наприклад, вчений веде спостереження за спадом і підйомом інтелектуальної ініціативи учнів під час уроків з гуманітарних та негуманітарних шкільних дисциплін. У цьому випадку він розташовується в класі так, щоб тримати в полі зору всіх, але самому бути непомітним. Ідеально, коли його присутність ні вчителем, ні учнями не відчувається. Спостереження ж з другої позиції передбачає, що дослідник сам веде урок, поєднуючи практичні з исследовательски ми завданнями. Нарешті, третя позиція передбачає включення дослідника в структуру дії випробовуваних рядовим виконавцем всіх пізнавальних операцій разом з учнями для самоіспитанія в ролі останніх.
До різновидів наукових спостережень в педагогіці відносять і такі, як відкрите і конспіративне спостереження-Перше означає, що випробуваним відомий факт їхньої наукової підконтрольності, а діяльність дослідника сприймається візуально. Конспіративне спостереження
1) організаційні;
2) емпіричні;
3) статистичної обробки даних;
4) інтерпретаційні.
Зміст двох останніх груп — універсальний для будь-якого психологічного дослідження. Тому використовуючи цю схему, розглянемо основні методи І та 2-ї груп, акцентуючи увагу на специфіці застосування їх у психолого-педагогічній науці.
Організаційні методи тісно пов'язані з визначенням мети, структури й процедури дослідження, добором його методичного складу та підготовкою.
