|
1
|
8.Характеристика пасивних та активних потенціалів.
|
|
2
|
9.Закони проведення збудження по нервовому волокну. Фактори, що визначають швидкість проведення імпульсів по нервовому волокну.
|
|
3
|
10. Особливості проведення збудження по мієлінових нервових волокнах.
|
|
4
|
11. Нервово-м'язові синапси, їх структурно-функціональна організація. Характеристика основних етапів нервово-м'язової передачі.
|
|
5
|
12. Механізм м'язового скорочення.
|
|
6
|
13. Етапи процесу скорочення м'язового волокна.
|
|
7
|
14. Фізіологічні характеристики скорочення м'язів: навантаження, сила, тривалість, швидкість, робота, стомлення.
|
|
8
|
15. Механізми скорочення гладеньких м'язів. Особливості основних етапів процесу їх скорочення.
|
|
9
|
16. Рефлекси, їх класифікація.
|
|
10
|
17. Рефлекторна дуга, функції окремих її елементів. Закономірності проведення збудження по рефлекторній дузі.
|
|
11
|
18. Синапси ЦНС, їхня класифікація, механізми функціонування.
|
|
12
|
19. Медіатори ЦНС, загальна характеристика їх дії.
|
|
13
|
20. Властивості нервових центрів
|
|
14
|
21. Роль просторової і частотної сумації у виникненні центрального збудження.
|
|
15
|
22. Центральне гальмування. Механізми розвитку постсинаптичного і пресинаптичного гальмування.
|
|
16
|
23. Роль спинного мозку в регуляції рухових і вегетативних функцій організму.
|
|
17
|
24. Роль заднього мозку в регуляції рухових і вегетативних функцій організму.
|
|
18
|
25. Роль середнього мозку в регуляції рухових і вегетативних функцій організму.
|
|
19
|
26. Фізіологічна роль ретикулярної формації.
|
|
20
|
27. Мозочок, його зв'язки та функції.
|
|
21
|
28. Функціональна характеристика ядер таламуса.
|
|
22
|
29. Роль гіпоталамуса в регуляції вегетативних функції та формуванні мотивацій.
|
|
23
|
30. Нейронна організація кори великих півкуль головного мозку, локалізація функцій в корі. Принципи електроенцефалографії.
|
|
24
|
31. Особливості структурно-функціональної організації симпатичної нервової системи.
|
|
25
|
32. Особливості структурно-функціональної організації парасимпатичної нервової системи.
|
|
26
|
33. Особливості структурно-функціональної організації метасимпатичної нервової системи.
|
|
27
|
34. Вегетативні рефлекси.
|
|
28
|
35. Основні складові ендокринної функції.
|
|
29
|
36. Механізми регуляції діяльності ендокринних залоз.
|
|
30
|
37. Механізми дії гормонів на периферичні клітини. Внутрішньоклітинний і мембранний типи циторецепції.
|
|
31
|
38. Внутрішньоклітинні посередники дії гормонів (месенджери), їх роль.
|
|
32
|
39. Ендокринна функція гіпоталамуса. Рилізинг-гормони, їх функція.
|
|
33
|
40. Гормони аденогіпофіза, регуляція виділення, механізми дії. Функціональні, метаболічні і структурні ефекти гормонів аденогіпофіза.
|
|
34
|
41. Гормони нейрогіпофіза, регуляція виділення, механізми дії, функціональні ефекти/
|
|
35
|
42. Ендокринна функція кори надниркових залоз. Мінералокортикоїди: регуляція виділення, механізми дії, функціональні ефекти.
|
|
36
|
43. Ендокринна функція кори надниркових залоз. Глюкокортикоїди: регуляція виділення, механізми дії, функціональні ефекти.
|
|
37
|
44. Гормони мозкового шару надниркових залоз, механічні дії, функціональні та метаболічні ефекти.
|
|
38
|
45. Жіночі статеві гормони, регуляція виділення, механізми дії, функціональні, метаболічні і структурні ефекти.
|
|
39
|
46. Чоловічі статеві гормони, регуляція виділення, механізми дії, функціональні, метаболічні і структурні ефекти.
|
|
40
|
47. Роль прищитоподібних залоз і вітаміну Д у регуляції фосфорно-кальцієвого обміну.
|
|
41
|
48. Ендокринна функція щитоподібної. Регуляція виділення, механізми дії, функціональні і метаболічні ефекти її гормонів.
|
|
42
|
49. Ендокринна функція підшлункової залози. Регуляція виділення, механізми дії, функціональні і метаболічні ефекти інсуліну і глюкагону.
|
|
43
|
50. Загальна характеристика і властивості умовних рефлексів. Відмінності умовних і безумовних рефлексів.
|
|
44
|
51. Пам'ять. Види пам'яті. Механізми формування пам'яті.
|
|
45
|
52. Умовне гальмування в корі великих півкуль, його види, характеристика.
|
|
46
|
53. Структура цілісного акту поведінки (за П.К. Анохіним).
|
|
47
|
54. Типи вищої нервової діяльності людини і тварин.
|
|
48
|
55. Емоції, механізми їх формування і біологічне значення.
|
|
49
|
56. Сон, його фази, механізми розвитку і значення для організму.
|
|
50
|
57. Основні функції крові. Склад периферичної крові.
|
|
51
|
58. Функціональне значення компонентів плазми крові: води, електролітів, білків.
|
|
52
|
59. Осмотичний тиск плазми крові. Функціональна система, що забезпечує його сталість.
|
|
53
|
Показники кислотно-основного стану крові. Механізми, що забезпечують сталість рН.
|
|
54
|
61. Загальна функціональна характеристика еритроцитів. Їх властивості та функції. Осмотична резистентність еритроцитів. ритроцити людини - безядерні клітини, які мають форму дво
|
|
55
|
62. Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). Чинники, що впливають на цей показник.
|
|
56
|
63. Лейкоцити, їх розподіл в організмі. Кількісний і якісний склад лейкоцитів периферичної крові. Основні функції окремих видів лейкоцитів. Лейкоцитарна формула.
|
|
57
|
64. Фізіологічна характеристика груп крові системи АВО.
|
|
58
|
65. Фізіологічна характеристика груп крові системи Rh. Значення цієї системи при переливанні крові.
|
|
59
|
66. Фізіологічні основи переливання крові. Його етапи. Проби, що їх проводять перед переливанням крові.
|
|
60
|
67. Система гемостазу. Роль судинної стінки і тромбоцитів у гемостазі.
|
|
61
|
68. Судинно-тромбоцитарний гемостаз, характеристика його етапів. Причини і механізми адгезії та агрегації тромбоцитів
|
|
62
|
69. Коагуляційний гемостаз. система зсідання крові. Фази зсідання крові, їхня суть.
|
|
63
|
70. Механізми фібринолізу, їх характеристика.
|
|
64
|
71. Характеристика антикоагулянтної системи крові.
|
|
65
|
77. Методи реєстрації електрокардіограми (ЕКГ). Нормальна електрокардіограма людини.
|
|
66
|
78. Тони серця, їх характеристика. Фонокардіографія.
|
|
67
|
86. Характеристика об'ємної і лінійної швидкостей руху крові. Чинники, що впливають на ці показники.
|
|
68
|
88. Артеріальний тиск, його види. Методи вимірювання артеріального тиску.
|
|
69
|
89. Закономірності руху крові в венозних судинах. Венозний тиск. Венозне повернення, його характеристика.
|
|
70
|
90. Механізми регуляції місцевого кровообігу.
|
|
71
|
91. Артеріальний пульс, його характеристика.
|
|
72
|
93. Роль рефлексів у регуляції системного артеріального тиску.
|
|
73
|
94. Фізіологія лімфатичної системи. Склад та функції лімфи.
|
|
74
|
95. Етапи дихання. Основні та додаткові функції системи зовнішнього дихання.
|
|
75
|
96. Біомеханіка дихання: механізми вдиху і видиху.
|
|
76
|
97. Механізми газообміну між альвеолами і кров'ю легеневих капілярів.
|
|
77
|
98. Статичні показники вентиляції легень.
|
|
78
|
99. Динамічні показники вентиляції легень.
|
|
79
|
100. Механізми автономної ритмічної діяльності дихального центру за умов спокійного і посиленого дихання.
|
|
80
|
101. Рефлекторна регуляція зовнішнього дихання. Саморегуляція дихання. Рефлекси Герінга-Брейєра, їх роль.
|
|
81
|
102. Форми транспорту вуглекислого газу кров'ю. Роль еритроцитів у транспорті СО2.
|
|
82
|
103. Механізми транспорту кисню кров'ю. Крива дисоціації оксигемоглобіну. Функціональне значення форми цієї кривої.
|
|
83
|
104. Гуморальна регуляція зовнішнього дихання.
|
|
84
|
105. Перетворення енергії в організмі. Методи вивчення енергетичних витрат: пряма і непряма калориметрія. Калоричний еквівалент кисню та дихальний коефіцієнт.
|
|
85
|
106. Основний обмін, умови його визначення. Фактори, що впливають на величину основного обміну. Специфічно-динамічна дія їжі.
|
|
86
|
107. Температура тіла людини. Температурні зони організму. Періодичні коливання температури тіла.
|
|
87
|
108. Механізми теплоутворення.
|
|
88
|
109. Механізми тепловіддачі. Властивості і фізіологічні реакції організму, що визначають інтенсивність тепловіддачі.
|
|
89
|
110. Центр терморегуляції, основні принципи його функціонування. Аферентна і еферентна ланки терморегуляції.
|
|
90
|
111. Загальна структурно-функціональна характеристика системи травлення. Типи травлення.
|
|
91
|
112. Значення ротової порожнини як початкового відділу системи травлення. Склад, властивості і значення слини. Регуляція слиновиділення.
|
|
92
|
113. Значення шлунка в процесах травлення. Механізми переходу їжі із шлунка в дванадцятипалу кишку.
|
|
93
|
114. Секреторна діяльність шлунка. Шлунковий сік, його склад, властивості та значення основних компонентів. Механізми шлункової секреції.
|
|
94
|
115. Нервові і гуморальні механізми регуляції шлункової секреції. Оцінка шлункової секреції в клініці.
|
|
95
|
116. Фази шлункової секреції. Вплив різних харчових режимів на шлункову секрецію.
|
|
96
|
Роль соляної кислоти шлункового соку. Механізми її секреції.
|
|
97
|
118. Підшлунковий сік, його склад, властивості та значення основних компонентів.
|
|
98
|
119. Нервові і гуморальні механізми регуляції зовнішньої секреції підшлункової залози.
|
|
99
|
120. Роль печінки в процесах травлення. Жовч, її склад, властивості та значення основних компонентів.
|
|
100
|
121. Механізми виділення жовчі та регуляції цього процесу.
|
|
101
|
122. Секреторна функція тонкої кишки. Склад, властивості та значення основних компонентів кишкового соку.
|
|
102
|
123. Рухова функція тонкої кишки, її роль у травленні. Види рухової активності, механізми регуляції.
|
|
103
|
124. Травлення в товстій кишці. Значення мікрофлори кишки. Рухова діяльність товстої кишки.
|
|
104
|
125. Харчовий центр. Роль ядер гіпоталамуса в формуванні харчової поведінки. Роль хімічних та нервових сигналів у виникненні почуття голоду та насичення.
|
|
105
|
126. Загальна характеристика системи виділення. Функції нирок. Процеси, що забезпечують утворення сечі.
|
|
106
|
127. Клубочкова фільтрація в нирках. Фактори, що визначають її інтенсивність. Методи оцінки клубочкової фільтрації в клініці.
|
|
107
|
128. Канальцева реабсорбція і секреція в нирках, їх механізми. Фізіологічні значення цих процесів.
|
|
108
|
129. Інкреторна функція нирок. Ренін-ангіотензин-альдостеронова система, механізми активації, фізіологічне значення.
|
|
109
|
130. Роль нирок в підтриманні кислотно-основного гомеостазу.
|
