Залишки їжі, яка не перетравилася в тонких кишках, потрапляє через ілеоцекальну заслонку в сліпу кишку ( за добу 300-500 мл).В товстих кишках відбувається концентрація хімусу за рахунок всмоктування води. Також продовжується всмоктування електролітів, водорозчинних вітамінів, жирних кислот, вуглеводів. При відсутності механічних подразників (при відсутності хімусу) виділяється незначна кількість соку. При подразненні хімусом, сікоутворення збільшується в 8-10 разів. Сік вміщує незначно ферментів, слиз. Перетравлюючи здатність соку незначна. Основна функція соку – захист слизової оболонки від механічних, хімічних пошкоджень і забезпечення слабко лужної реакції (8,0).
Мікрофлора товстої кишки: 90% безспорові анаероби, 10% - молочнокислі бактерії, кишкова паличка, стрептококи й спороносні анаероби.
Функції:
1)кінцевий розклад залишків неперетравлених речовин і компонентів травних секретів
2) синтез вітамінів групи В і К, різних БАР (ГАМК, глутамат)
3) участь в обміні речовин
4) імунний бар’єр через пригнічення патогенних мікробів
5) стимулює розвиток імунної системи організму
Під дією мікробів неперетравлені вуглеводи зброджуються до молочної і оцтової кислот, алкоголю, СО2, Н2О. З білками відбувається гнилісний розклад і утворюються токсичні з’єднання і гази: індол, скатол, водень, сернистий газ, метан. Ці токсини йдуть в печінки, там вони знешкоджуються. Балансоване харчування зрівноважує процеси гниття і бродіння (кислі продукти бродіння перешкоджають гниттю).
Регуляція секреції соку в товстих кишках відбувається як нервовим шляхом (через механо- і хеморецептори), так і гуморальним (секретин, мотилин, ХПК-ПЗ). В товстій кишці секреція також визначається місцевими рефлексами, які обумовлені механічним подразненням хімусу.
Моторна функція товстої кишки. Товста кишка виконує функцію депо неперетравлених залишків хімусу і формує калові маси. Проходження хімусу відбувається повільно (за 15-2 діб). Це сприяє тривалий контакт зі стінкою кишки, створює благо приємні умови для закінчення всмоктування, здебільше води і солей.
Зовнішній повздовжній шар м’язів розташований у вигляді смуг, і знаходиться в постійному тонусі. При цьому скорочення окремих ділянок циркулярного м’язового шару утворює складки і здуття (гаустри). Хвилі гаустрації повільно прокативаються по товстій кишці. Проштовхування їжі виникає в результаті пропульсивної перистальтики, 3-4 рази за добу.
Регуляція моторной функції:
1. Нервова – через місцеві рефлекси (інтрамуральні нервові сплетення). Механічні і хімічні подразники стимулюють перистальтику. Вищерозташовані відділи ВНС корегують місцеві рефлекси: парасимпатика стимулює, а сим патика пригнічує перистальтику.
2. Гуморальна – серотонін збуджує. А адреналін гальмує моторику товстої кишки.
Дефекація. За добу утворюється 100-200 г кала.
Склад:
1. Вода – 75-80%
2. Сухий залишок – целюлоза та інші неперетравлені речовини, бактерії 10-30 %, 10-15% неорганічних речовин, 5% жиру, злущеного епітелію, слизу.
Колір – результат розкладу пігментів жовчі. Запах обумовлений сірководнем, індолом, скатолом.
Механізм дефекації:
1. Подразнення рецепторів прямої кишки.
2. Аферентні нерви – статевий, тазовий нерв. Імпульс йде до крижового відділу спинного мозку (центр дефекації).
3. Еферентні імпульси йдуть по парасимпатичному нерву до внутрішнього анального сфінктеру. Розслаблення внутрішнього сфінктеру запускає рефлекси посилення перистальтики прямої кишки, розслаблення зовнішнього сфінктеру, скорочення м’язів черевного пресу і діафрагми. Участь скелетних м’язів забезпечує можливість свідомого впливу на процеси дефекації.
Рефлекс дефекації оказує ряд рефлекторних впливів на різні системи органів. Так, серцеві скорочення учащаються на 20 ударів за хвилину. Можливо збільшення систолічного тиску до 60 мм рт.ст., діастолічного – до 20 мм рт.ст.
Всмоктувальна функція ШКТ. Всмоктування – це переніс речовин із порожнини кишечнику в кров і лімфу.
Сприяє всмоктуванню:
1.Скорочення ворсинок – йде стискування капілярів і відтоку крові і лімфи від ворсинок. Розслаблення ворсинок утворює присмокту вальну дію – поліпшує всмоктування.
2. Перистальтика кишок –підвищення внутрішньо порожнистого тиску, забезпечує приріст фільтраційного тиску.
3. Посилення кровозабеспечення слизової кишки в 2-3 рази. Кров від шлунка і кишок проходить через печінку, а потім йде в загальний кровоток.
Від слизової рота, прямої кишки, кров одразу йде в загальний кровоток, минаючі печінку.
Механізми всмоктування: пасивний осмос, дифузія, активний енергозалежний транспорт.
