У тонкій кишці поряд з хімічним обробленням їжі здійснюється перемішування і переміщення хімусу, що зумовлено перистальтикою тонкої кишки. Виділяють такі види перистальтики:
• ритмічна сегментація, яка полягає у скороченні циркуляроного шару м'язів на ділянках завширшки 1—1,5 см, відданих одна від одної на 15—20 см;
• маятникоподібні рухи, які відбуваються внаслідок скорочення невеликої ділянки поздовжнього м'язового шару, завдяки чому стінка кишки зміщується щодо хімусу. Такі фізіологічні скорочення сприяють переміщуванню хімусу вперед-наза, ретельному його перемішуванню;
• перистальтичні рухи, які виникають завдяки узгодженому скороченню циркулярного і поздовжнього м'язових шарів. При цьому над хімусом утворюється своєрідне звуження, а нижче від нього — розширення порожнини кишки, що зумовлює його просування в напрямку до відхідника.
У регуляції моторної функції тонкої кишки беруть участь нервові та гуморальні механізми, які об'єднано в єдину регуляторну систему, за рахунок діяльності якої посилюється або ослаблюється моторна активність тонкої кишки.
Непосмугованим м'язам тонкої кишки властивий автоматизм, зумовлений спонтанною деполяризацією клітинних мембран міоцитів.
Рефлекторна регуляція моторної функції здійснюється головним чином міжм'язовим (ауербахівським) сплетенням у відповідь на розтягування стінки кишки хімусом. Автоматизм і місцеві рефлекси коригуються вищерозташованими центрами вегетативної нервової системи, наприклад, парасимпатичні нервові імпульси переважно посилюють скорочення тонкої кишки, а симпатичні — гальмують.
Моторна функція тонкої кишки стимулюється рефлекторно в разі збудження рецепторів різних відділів травної системи. Вплив кори великого мозку на моторику кишок здійснюється в основному через гіпоталамус та лімбічну систему. Важлива роль кори великого мозку і другої сигнальної системи в регуляції моторики тонкої кишки може бути доведена тим, що під час розмови або навіть думки про їжу моторика кишок посилюється, а при негативному ставленні до їжі моторика гальмується.
Серед гуморальних чинників, які впливають на моторну Функцію тонкої кишки, виділяють гормони травної системи (гастрин, мотилін, субстанція Р та інші) і гормони залоз внутрішньої секреції (інсулін, вазопресин, окситоцин — посилюють, а адреналін — гальмує).
Суттєву роль у регуляції моторної функції тонкої кишки відіграють фізико-хімічні властивості їжі (груба їжа, яка містить велику кількість клітковини, овочі стимулюють перистальтичну активність кишок). Перистальтику посилюють і шлу-нковий сік, слабкі розчини кислот та основ, концентровані розчини солей, деякі з них (англійську та глауберову сіль) використовують як проносний засіб.
Рух (скорочення та розслаблення) ворсинок регулюється підслизовим (мейснеровським) нервовим сплетенням, а також гормоном вікініном, який утворюється в слизовій оболонці кишки під впливом кислого хімусу. Таким чином, моторна функ-ція тонкої кишки сприяє перемішуванню й просуванню їжі, а також кращому контакту хімусу з кишковими ворсинками та мікроворсинками, що полегшує всмоктування поживних речовин.
