В тонкій кишці під впливом кишкового соку відбувається остаточний гідроліз усіх харчових речовин до стадії мономерів і всмоктування їх в кров і лімфу. Травлення в тонкій кишці відбувається спочатку в її порожнині – порожнинне травлення, а потім в зоні кишкового епітелію за допомогою ферментів, які фіксуються на мікроворсинках кишкового епітелію – пристінкове або мембранне травлення.
Кишкові залози знаходяться в слизовій оболонці всієї тонкої кишки. Кишечник сік – каламутна, в’язка рідина. Кишечник сік складається з 20 ферментів.
Склад кишечного соку:
Пептидази (протеолітичні ферменти)
Ліпаза (ліполітичні ферменти)
Амілаза, мальтаза, лактаза (амілолітичні ферменти).
Неорганічні речовини - бікарбонати, хлориди, фосфат натрію, кальцій, калій.
Органічні речовини – білки, амінокислоти, слиз (захист слизової оболонки).
Регуляція:
1. Рефлекторна – сік виділяється тільки при потраплянні хімусу в кишечник (подразнення механо- і хеморецепторів слизової). Секреторний нерв – блукаючий.
2. Гуморальна – секретин, холецистокінін-панкреазимін, мотилін.
Моторна діяльність тонкої кишки:
1. Перистальтика – при узгодженому скороченні циркулярних і поздовжніх м’язів стінки кишки. При цьому вище харчового хімусу утворюється звуження, а нижче – розширення порожнини кишки. Харчова кашка витискується в розширену частину кишечника. Хвилеподібні рухи проштовхують харчову кашку до прямої кишки. Пропульсивна перистальтика (потужні хвилі вздовж всього тонкого кишечнику) проштовхує залишки хімусу в товсту кишку наприкінці процесу травлення (через 3,5-4 години після прийому їжі) і триває 4-5 годин. Отже, через 8-10 годин після прийому їжі залишки хімусу потрапляють повністю в товстий кишечник.
2. Ритмічна сегментація – періодичне скорочення циркулярного шару м’язів на ділянках шириною 1,0-1,5 см, на відстані один від одного 15-20 см.
3. Маятникоподібні рухи – скорочення невеликої ділянки поздовжніх м’язів, завдяки чому стінка зміщується по відношенню до хімусу. При цьому хімус переміщається «вперед-назад» і тим самим ретельно перемішується.
