Печінка є залозою, у якій відбуваються численні й найскладніші біохімічні процеси, що забезпечують гомеостазис життєво важливих і тісно пов'язаних з обміном речовин систем в організмі. Вона впливає на обмін білків, пептидів, вуглеводів, пігментний обмін, виконує дезінтоксикаційну (знешкоджуючу) і жовчоутворювальну функції.
Кількість жовчі коливається в межах 0,6—1,2 л за добу — залежно від кількості та якості їжі. Жовч утворюється в печінці безперервно, а надходить у дванадцятипалу кишку тільки під час процесу травлення. Коли травлення припиняється, жовч накопичується в жовчному міхурі. Тому виділяють жовч печінкову, яка безпосередньо поступає із печінки в просвіт кишок, і жовч міхурову. Остання більш концентрована, більш темна та густа, тому що в жовчному міхурі відбувається часткове всмоктування води із жовчі. До складу жовчі входить вода (90%), органічні та неорганічні речовини. До органічних речовин належать жовчні кислоти, які утворюються в печінці з холестерину; жовчні пігменти — білірубін та білівердин — утворюються з гемоглобіну при гемолізі еритроцитів холестерин; муцин та інші речовини. У кислому середовищі білірубін окислюється в білівердин, надаючи жовчі зеленуватого кольору. Неорганічні речовини представлені мінеральними солями. рН жовчі становить 7,3—8,0.
У жовчному міхурі завдяки концентрації жовчі кількість солей жовчних пігментів і кислот, холестерину збільшується приблизно в 5 разів порівняно із свіжою жовчю, яка утворюється в печінці.
У жовчному міхурі та жовчних протоках до жовчі додаєть-ся слиз.
Фізіологічне значення жовчі:
• підвищує активність усіх ферментів, а особливо ліпаз емульгує жири;
• посилює виділення панкреатичного соку;
• посилює моторну функцію кишок;
• сприяє всмоктуванню жирів (жовчні кислоти утворюють комплексні сполуки із жирними кислотами) та жиророзчинних вітамінів;
• має бактеріостатичну дію на кишкову мікрофлору;
• запобігає розвитку гнилісних процесів у кишках;
• екскреторна функція (із жовчю виводяться з організму деякі речовини — жовчні пігменти, холестерин та ін.);
• разом із соком підшлункової залози нейтралізує кислу реакцію хімусу, що надходить із шлунка.11
