Панкреатична ліпаза, активна в присутності солей жовчних кислот, діє на ліпіди, розщеплюючи їх до моногліцеридів і жирних кислот. На ліпіди діють також фосфоліпаза А і естераз. У присутності іонів кальцію гідроліз жирів посилюється. Протеолітичні ферменти секретуються у вигляді проензимів – трипсиногену, хімотрипсиногену, прокарбоксіпептідази. Під впливом ентерокінази дванадцятипалої кишки трипсиноген перетворюється на трипсин, хімотрипсиноген в трипсин, прокарбоксіпептідаза в карбоксіпептідазу. Білки розщеплюються до низькомолекулярних пептидів і амінокислот. Регуляція підшлункової екзокринної секреції здійснюється нервовими і гуморальними механізмами. Блукаючий нерв посилює секрецію підшлункової залози. Симпатичні нерви зменшують кількість секрету, але посилюють синтез органічних речовин. Напружена фізична та розумова робота, біль, сон викликають гальмування секреції. Гастроінтестинальні гормони, секретин і ХЦК-ПЗ посилюють секрецію підшлункового соку. Секретин стимулює виділення соку, багатого бікарбонатами, ХЦК-ПЗ – багатого ферментами. Секрецію підшлункової залози посилюють гастрин, серотонін, бомбезин, інсулін, солі жовчних кислот. Хімоденін стимулює секрецію хімотрипсиногена. Гальмівну дію створюють ЖИП, ПП, глюкагон, кальцитонін, соматостатин, енкефалінін.
