Спокійний видих (експірація) відбувається пасивно, без участі м'язів. Під впливом сили тяжіння, еластичності реберних хрящів, зв'язкового апарату ребра опускаються, нижній кінець грудини відходить назад.
Розслаблення м'язових волокон діафрагми веде до підняття її купола під тиском нутрощів. Об'єм грудної клітки зменшується і наступає видих.
При форсованому видиху спостерігається активне опускання ребер внаслідок скорочення внутрішніх міжреберних м'язів. Нижні чотири ребра опускаються завдяки скороченням нижніх задніх зубчастих м'язів спини.
М'язи живота, при їх скороченні, активно відтискають органи черевної порожнини до діафрагми, піднімаючи її купол.
Допоміжними інспіраторними м'язами є м'язи шиї, наприклад, грудинно-ключичнососкові, що тягнуть вверх ключиці і грудину, драбинчаті; спини, наприклад, трапецієподібні, найширші м'язи спини, ромбоподібні, підіймаючі лопаток, верхні задні зубчасті, випрямлячі хребта, підіймачі ребер; поверхневі м'язи грудної клітки, наприклад, грудні м'язи, підключичні, передні зубчаті.
Інспіраторними м'язами є внутрішні міжреберні м'язи, волокна яких йдуть знизу вверх (протилежно напрямку зовнішніх міжреберних м'язів) і ззаду наперед. Крім цього, м'язи живота і спини, наприклад, нижні задні зубчаті.
Під час вдиху послідовність процесів така: по нервах імпульси надходять до інспіраторних м'язів, вони скорочуються і внаслідок цього збільшуються розміри грудної клітини у всіх площинах. Паралельно до збільшення розмірів грудної клітки зростає об'єм легень. При розтягненні легенів повітря, що в них є, розподіляється у більшому об'ємі. Це призводить до зменшення тиску в легенях. Через градієнт тиску, який виник при відкритих дихальних шляхах, повітря надходить у легені і тиск у них знову вирівнюється з атмосферним. У міру поглиблення вдиху в розтягнутих легенях зростає еластичний опір і для розтягування легенів потрібна більша сила (щоб подолати внутрішньоплевральний тиск). Енергія інспіраторних м'язів витрачається не тільки на подолання аеродинамічного опору повітря. Частина її йде на подолання еластичного і нееластичного опору тканин внутрішніх органів, черевної і грудної стінок, а частина – на подолання гравітаційних сил, які протидіють підніманню плечового пояса і грудної клітки. Тобто частина енергії переходить у потенціальну енергію.
Вдих (інспірація) відбувається внаслідок збільшення об'єму грудної порожнини в трьох напрямках – вертикальному, сагітальному і фронтальному. Це наступає внаслідок підняття ребер і опускання діафрагми.
У стані вдиху ребра підіймаються і приймають більш горизонтальне положення. Підняття верхніх ребер обумовлює збільшення об'єму грудної порожнини головним чином у сагітальному напрямку. Підняття ж нижніх ребер – у фронтальному, при цьому нижній кінець грудини відходить вперед. Підняття ребер здійснюється внаслідок скорочення зовнішніх міжреберних м'язів.
Визначальну роль відіграють рухомість з'єднань передніх кінців ребер з грудиною, еластичність реберних хрящів. Вікове зменшення еластичності хрящів утруднює дихальну екскурсію грудної клітки.
Під час вдиху м'язові волокна діафрагми скорочуються, її купол стає більш плоским і опускається, органи черевної порожнини відтискаються і об'єм грудної порожнини збільшується у вертикальному напрямку.
Залежно від переважної участі в акті вдиху м'язів грудної клітки і діафрагми розрізняють грудний або реберний і черевний або діафрагмальний тип дихання. У перші місяці після народження дихальні рухи здійснюються в основному за рахунок скорочення діафрагми. У чоловіків переважає черевний тип дихання, у жінок – грудний.
Тип дихання не є строго постійним і може змінюватися. Так, при перенесенні на спині значних вантажів, грудна клітка фіксується м'язами тулуба і міжребер'їв нерухомо разом з хребтом; дихання здійснюється винятково за рахунок рухів діафрагми. У вагітних жінок зміщення діафрагми вниз обмежене і тому переважає реберний тип дихання.
При форсованому, тобто посиленому диханні, в акті вдиху приймають участь допоміжні м'язи, які розгинають грудний відділ хребта і фіксують плечовий пояс з відкинутими назад плечима. Крім того допоміжні м'язи піднімають ребра
