Пережинання, у яких виявляється ставлення людини до навколишнього середовища і до себе, називають емоціями. Усі емоції поділяють на позитивні (радість, задоволення, любов та ін.) і негативні (гнів, страх, жах та ін.).
У формуванні емоційної поведінки людини і тварин важливу роль відіграють згір'я та лімбічна система, до якої відносять нервові утворення головного мозку, розташовані на меліатьному (се; Іму) боці півкуль, біля верхнього відділу стовб , -•>•: поперекову закрутку, яка переходить у гіпокампову х'крутку. ділянку гіпокампа, зубчасту фасцію, склепіння і мигдалеподібне тіло.
Під час подразнення електричним струмом підзгір'я і мигдалеподібного тіла або видалення поперекової закрутки у тварин спостерігається реакція люті, агресі'вної поведінки. Під час руйнування мигдалеподібного тіла в людини знижується емоційна активність типу страху, гніву, люті.
Позитивні емоції підвищують силу життєвих процесів: дихання стає глибоким, пульс рівнішим, минає втома. Виявом позитивних емоцій є усмішка, сміх.
Емоції супроводжуються активізацією нервової системи і появою в крові біологічно активних речовин, які впливають на діяльність дихання, травлення, кровообігу, тощо. Одна з таких речовин — адреналін — гормон надниркових залоз. Фізіологічне значення реакцій, що супроводжують емоції — мобілізація сил організму для успішної діяльності або захисту. Виникнення реакцій, шо супроводжують емоції, пов'язані з функціонуванням великих півкуль головного мозку, особливо кори скроневої і лобової частин та відділів проміжного мозку.
