І.П.Павлов на підставі результатів багаторічного вивчення особливостей утворення і перебігу умоііних рефлексів у тварин виділив чотири основні типи вищої нервової діяльності. В основу поділу на типи він поклав три показники: 1) склу процесів збудження і гальмування; 2) взаємну врівноважяність, тобто співвідношення сили процесів збудження і І-альмування; 3) рухливість процесів збудження і гальмування, тобто швидкість, з якою збудження може змінюватися гальмуванням, і навпаки.
На основі виявлення цих трьох властивостей І.П.Павлов виділив чотири основні типи вищої нервової діяльності:
І тип — сильний неврівноважений: характеризується достатньою силою нервових процесів, але збудження переважає над гальмуванням, надмірно збудливий, метушливий, рухи поривчасті;
II тип — сильний зрівноважений рухливий: має достатню силу і рухомість нервових процесів, добру їх зрівноваженість. Рухливий, легко орієнтується в новій обстановці, швидко реагує на кожний новий подразник;
ІІІ тип — сильний врівноважений малорухливий: відзначається малою рухливістю, застійністю нервових процесів при достатній їх силі і врівноваженості. Спокійний, бережно реагує на нові подразники, важко переробляє навички;
IV тип — слабкий: нервова система слабка, легко гальмується різними зовнішніми подразниками, має низьку працездатність, швидко стомлюється.
І.П.Павлов вважав, шо основні типи вишої нервової діяльності, виявлені на тваринах, збігаються з чотирма темпераментами, встановленими у людей грецьким лікарем Гіппократом, який жив у IV ст. до н.е. Слабкий тип відповідає меланхолічному темпераменту, сильний не-врівноважений — холеричному, сильний врівноважений рухливий — сангвінічному, сильний врівноважений з малою рухливістю нервових процесів — флегматичному.
Залежно від взаємодії, врівноваженості сигнальних систем І.П.Павлов, поряд з чотирма спільними для людини і тварин типами, виділив спеціально людські типи вищої нервової діяльності: художній тип: характеризується перевагою першої сигнальної системи над другою. Сюди належать люди, які безпосередньо сприймають дійсність, широко користуються чутгєвими образами: розумний тип. Це люди з переважанням другої сигнальної системи, люди з вираженою здатністю до абстрактного мислення; більшість людей належать до середнього типу з врівноваженою діяльністю двох сигнальних систем, яким властиві як образні враження, так і умоглядні висновки.
Ґрунтуючись на дослідженнях із застосуванням об'єктивних методів. А.Г.Іванов-Смоленський виділив чотири основні типи нервової системи в дітей шкільного ліку:
I —збудливий тип, у дітей цього типу швидко і легко утворюються умовні рефлекси, але важко і повільно виробляються диференціювання, такі діти не можуть сидіти спокійно, рухаються, неуважні:
II — лабільний тип: такі літи швидко орієнтуються в новій для них обстановці, спокійні, точно виконують уроки, умовні рефлекси і диференціювання утворюються швидко;
III,— інертний тип: у дітей такого типу утворюються як рефлекси, так і диференціювання, вони мовчазні, мало виявляють інтерес до навчання, намагаються залишатися на самоті, погано виконують уроки;
IV — гальмівний тип: у дітей цього типу легко виробляються умовні рефлекси і легко утворюється диференціювання, шо характерно для процесу гальмування. На уроках і піл час перерв вони поводяться спокійно, зосереджено.
