1)у кожній країні із соціально неоднорідним суспільством може існувати лише одна держава, а організацій — багато; 2) тільки держава виступає офіційним представником усього суспільства; всі ж інші організації репрезентують лише його частину; 3)тільки держава може вирішувати загальносуспільні справи — інші ж організації вирішують справи, що стосуються, як правило, лише частини суспільства;
4) держава має у розпорядженні для виконання своїх завдань та функцій специфічний апарат, який володіє владними повноваженнями і має матеріальні засоби для реалізації цих повноважень;
5)тільки держава може встановлювати загальнообов'язкові для всього населення правила по¬ведінки — юридичні норми (право як спеціально-соціальне, юридичне явище);
6)тільки державна влада характеризується суверенітетом. Його ознаки: верховенство влади; повнота влади; самостійність і формальна незалежність влади від будь-якої іншої організації (або особи) як у даній країні, так і за її межами.
Держава як особлива організація політичної влади відрізняється від родоплемінної організації тим, що:
1) замість кровноспоріднених зв'язків, які існували в первісному суспільстві, населення в державі поділяється за територіальною ознакою (селища, села, міста, району, округу, області та інших територіальних одиниць);
2) держава має свій суверенітет, уособлюючи суверенітет народу й національний суверенітет;
3) для держави характерна особлива публічна влада, відокремлена від основної маси населення (особливий механізм управління людьми);
4) утримання такої влади потребує значних витрат і здійснюється за кошти, що надходять від збору податків;
5) головним знаряддям у руках держави для управління людьми є закон - нормативний акт, установлений чи санкціонований державою (або інше джерело права).