Міжнародно-правові акти, які спеціально укладені з цього приводу. До цих актів належать: 1) Конвенція про привілеї та імунітети Організації Об'єднаних Націй 1946 р.; 2) Конвенція про привілеї та імунітети спеціалізованих установ 1947 р.; 3) Конвенція про правовий статус, привілеї та імунітети міждержавних економічних організацій, які діють у певних сферах співробітництва, 1980 р.; 4) Генеральна угода про привілеї та імунітети Ради Європи; 5) Угоди міжнародних організацій з країнами перебування тощо. Як приклад можна навести угоди Швейцарії з міжнародними організаціями, що розташовані на її території: МОП, ВООЗ, ВМО.
На практиці це означає, що вони діють тоді, коли посадова особа перебуває при виконанні службових обов'язків. За Угодою між ООН і США 1947 р. про штаб-квартиру ООН влада Сполучених Штатів не повинна перешкоджати в'їзду в штаб-квартиру Організації і виїзду з неї представників держав, співробітників ООН та інших офіційних осіб. США зобов'язані видавати візи на в'їзд у країну співробітникам ООН, експертам, персоналу постійних представництв держав при ООН.
Генеральний секретар ООН і його заступники, та члени їх сімей користуються повним дипломатичним імунітетом. Інші посадові особи користуються функціональним імунітетом: не несуть судову відповідальність за дії, вчинені в якості посадових осіб; звільняються від обкладення податками окладів, що виплачуються ООН. Генеральний секретар має право відмовитися від імунітету, наданої посадовій особі, якщо імунітет перешкоджає відправленнюHYPERLINK "http://pravodom.com/pravoohoron-organ/69/1110-pravosuddya-ta-jogo-vidminni-vlastivosti" HYPERLINK "http://pravodom.com/pravoohoron-organ/69/1110-pravosuddya-ta-jogo-vidminni-vlastivosti"правосуддя.
