Доказування - це діяльність лідируючих суб'єктів, проводу та інших суб'єктів адміністративно-процесуальних відносин по збиранню, дослідженню, перевірці, переробці та оцінці фактичних даних (доказів), використанню їх в установленні об'єктивної істини по справі, обґрунтуванні висновків і рішень, що приймаються.
– сутність доказування характеризується тим, що воно виступає особливою формою пізнання дійсності, яке відбувається виключно на підставі норм права;
– поза правовим врегулюванням результати доказування не вважаються юридично значимими, що є гарантією прав та законних інтересів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності;
– пізнання дійсності в формі доказування може відбуватися в опрацьованих наукою та апробованих практикою формах за допомогою відповідних засобів пізнання, у тому числі й технічних;
– включення та використання відповідних методів, форм та засобів пізнання в процес доказування передбачає їх юридичне закріплення та визнання в якості таких явищ;
– зміст доказування утворює діяльність відповідних суб’єктів, яка стосується збирання, дослідження, оцінки та використання доказової інформації (доказів);
– здійснення кожного з елементів доказування втілюється у відповідну діяльність (фактичну або розумову), яка здійснюється за допомогою певних засобів у притаманних їй формах, які є юридично визначеними.
можна відмітити, що доказування в справах про адміністративні правопорушення (пізнання дійсності), яке реалізується через відповідну діяльність суб’єктів адміністративно-юрисдикційної діяльності (збирання, дослідження, оцінка, використання доказів), повинно відображувати сьогоднішній рівень розвитку методів, форм та засобів пізнання, а також відповідати сучасним правовим стандартам в правозастосовній сфері щодо обмеження прав та законних інтересів особи. Це обумовлює необхідність вдосконалення діяльності з доказування в справах про адміністративні правопорушення саме в цьому напрямку.
Предмет доказування - це коло обставин, які належить установити по адміністративній справі. Метою доказування є встановлення об'єктивної істини; а предмет доказування вказує на коло обставин, які утворюють юридичне значимі елементи такої істини. Предмет доказування закріплюється або шляхом перелічення обставин, що мають бути встановленими в ході адміністративного розгляду та /або перелічення питань, які провід зобов'язаний вирішити при прийнятті адміністративного рішення. Оскільки у вітчизняній юридичній науці панує погляд про абсолютність істини, то необхідно вводити таке правове поняття, як межі доказування.
Межі доказування - це такий ступінь достатності і достовірності системи доказів, який дозволяє зробити однозначний і неспростовний висновок як по кожному з елементів предмета доказування, так і по справі в цілому. Він характеризується повним, усебічним та об'єктивним дослідженням усіх обставин справи. Повнота в адміністративному процесі, зокрема, означає, що всі зацікавлені особи мали можливість узяти участь у провадженні: повідомлення про адміністративний розгляд виконані у належний спосіб. Усебічність - це глибоке вивчення всієї сукупності належних до справи обставин, їх сторін, реально існуючих між ними зв'язків і взаємозалежностей.
