Провенанс – (англ. provenance – походження, попередня історія ) – термін, що позначає попередню історію витворів мистецтва, має велике значення для встановлення оригінальності твору. Провен́анс важливий і для музеїв, і для виставок, і для мистецьких аукціонів, і для власників, бо від оригінальності твору залежить його продажна, аукціонна ціна та статус. Точно встановлений провенанс є підтвердженням оригінальності в низці експертиз, приналежності твору окремому художнику чи історичній епосі. Зазвичай публікують у аукціонних каталогах, в мистецтвознавчих вердиктах, в наукових мистецтвознавчих працях.
Провенанс може виступати в різних формах:
- Свідоцтво чи заява про справжність твору мистецтва, підписані вповноваженим органом влади чи експертом-мистецтвознавцем;
- Етикетки чи ярлики, що свідчать про участь твору у виставках і експозиціях;
- Оригінальна квитанція про продаж;
- Фільм чи аудіо запис творця про свій твір;
- Оцінка вповноваженого органу чи експерта;
- Встановлені імена попередніх власників предмета;
- Лист-опис чи письмове заключення вповноважених органів влади;
- Опис чи ілюстрація, опубліковані в друкованих ЗМІ;
- Опис чи ілюстрація, опубліковані в каталогах чи книгах;
- Усна інформація, отримана від автора чи особи, що знає твір мистецтва особисто.
- Інші фото- чи відео-свідчення.
Хороший провенанс неодмінно піднімає вартість твору. Приклад цього факту читайте тут:
http://artinvestment.ru/news/auctnews/20110412_provenance_research.html
Усі факти провенансу повинні бути підтверджені оригінальними документами (свідоцтвами про власність, не копіями, із мокрими печатками, підтвердженими) – сам перелік імен чи «приписується автору» жодної вартості не має. Сама по собі оцінка твору не є частиною провенансу, лише якщо проведена видатним експертом чи вповноваженим органом.
Твір може мати і поганий провенанс (наприклад, т.зв. «прокляті діаманти» тощо). Цікавим прикладом може бути історія «Басейну в гаремі»: http://www.11may.ru/birthday/jean-leon-gerome-bassein.html
Одним із уповноважених органів, який може давати експертні оцінки є Міжнародний Фонд досліджень творів образотворчого мистецтва (International Foundation for Art Research – IFAR) – некомерційна неурядова освітня і дослідницька організація, утворена у 1969 з метою сприяння вирішенню питань аутентифікації і атрибуції творів мистецтва. У 1970 р. фонд включив до сфери своєї діяльності пошук втрачених чи викрадених творів мистецтва та питання права і етики. Допомагає музеям, галереям, колекціонерам, мистецтвознавцям; організовує ідентифікаційні дослідження (живопису, графіки, скульптури, фотографії). Видає «IFAR Journal», де публікує усі свіжі дані про злочини у світі мистецтва. Співпрацює із Інтерполом та іншими спецслужбами. У 1975-77 фонд уклав загальнодоступний довідковий архів викрадених чи зниклих творів мистецтва (Нью-Йорк, США).
