Соціально-психологічні відносини характеризуються: спільністю мети трудової діяльності, організаційною оформленістю, спільною громадською роботою, будуються на основі взаємодопомоги та співробітництва. Тому соціальний розвиток колективу є одним з резервів підвищення ефективності та якості роботи. Важливе значення мають соціально-психологічні методи управління. Соціально-психологічні методи управління покликані впливати на стосунки між людьми, сприяти створенню в колективі найсприятливішого психологічного клімату. Ефективна трудова діяльність колективу багато в чому залежить від неформальних взаємостосунків його членів. Неформальна структура колективу може сприяти успішному функціонуванню системи, а може, навпаки, стати перепоною. Тому об'єктом застосування соціально-психологічних методів переважно є неформальні стосунки, розумний і вмотивований вплив на які забезпечує згуртовану, дружну роботу колективу. Психологічна сумісність співробітників, своєю чергою, визначається спільністю їх інтересів, потреб, професійним рівнем та ставленням до праці. Такі чинники повинні враховуватися при формуванні колективу, особливо при створенні малих груп, зокрема слідчо-оперативних, для виконання тих чи інших службових завдань.
