Принципи державного управління – це закономірності, відносини, взаємозв’язки, керівні засади, сформульовані в певні правила, на яких ґрунтується його організація.
Практичне значення і дія принципів державного управління не залежать від них самих, а повністю визначаються ставленням до них людей.
Розрізняють три групи принципів державного управління: загальносистемні, структурні та спеціалізовані.
До загальносистемних належать такі принципи: об’єктивності управління; демократизму; правової впорядкованості; законності; розподілу влади; публічності (доступність для громадян, відкритість); поєднання централізації і децентралізації на засадах розумного співвідношення.
Структурні принципи:
- структурно-цільові (узгодженість цілей державного управління між собою);
- структурно-функціональні (диференціація і фіксування функцій шляхом видання правових норм);
- структурно-організаційні (єдність системи державної влади, залежність організаційних структур від території, галузі виробництва та обслуговування);
- структурно-процесуальні (конкретизації управлінської діяльності та особистої відповідальності за її результати; стимулювання раціональної та ефективної управлінської діяльності).
Спеціалізовані принципи державного управління утворюють такі групи принципів: державної служби; роботи з персоналом управління; інформаційного забезпечення державного управління; діяльності органу виконавчої влади; прийняття управлінських рішень.
Важливо, щоб спеціалізовані принципи не суперечили загальносистемним та структурним принципам і сприяли цілісності державного управління.
