Цілі державного управління, їх юридичне та ресурсне забезпечення
Зміст і цілі держави полягають у тому, щоб сприяти матеріальному та духовному розвитку свого народу. Джерелом формування цілей державного управління є внутрішній стан суспільства і проблеми, що його турбують.
Сутність управління вимагає налагодженого цілепокладання, а в ньому – логічного просування від більш абстрактного загального передбачення до конкретного прогнозування, а далі й до планування – належним чином вибраних дій та їх неухильного проведення в життя.
Велике значення має ієрархія цілей державного управління, побудована за принципом пріоритету потреб та інтересів розвитку суспільства.
Цілі – це продукт свідомості, суб’єктивне відображення об’єктивного. За джерелом виникнення та змістом, складною і логічною послідовністю основні види цілей державного управління утворюють таку структуру:
- суспільно-політичні, що охоплюють комплексний, цілісний, збалансований і якісний розвиток суспільства;
- соціальні, які відображають стан і рівень соціального життя людей;
- економічні, що забезпечують матеріальну основу реалізації суспільно-політичних та інших цілей;
- духовні, пов’язані зі сприйняттям духовних (культурних) цінностей та з підключенням духовного потенціалу суспільства в реалізацію суспільно-політичних і соціальних цілей.
Цілі державного управління також поділяють на такі: стратегічні, пов’язані з якістю суспільства, його збереженням і перетворенням; тактичні; оперативні.
У процесі цілевиявлення важливе значення має побудова «дерева» цілей державного управління на основі визначення стратегічної цілі та розбивки її на цілі нижчого порядку.
Будь-які цілі, які ставляться у державному управлінні, мають оцінюватися під кутом зору їх відповідності правовим вимогам (справедливості, правди, гуманізму), закріплюватися законодавчо і проводитись у життя силою законів і державних механізмів їх реалізації.
На особливу увагу заслуговує співвідношення цілей і засобів їх досягнення. Раціональне та ефективне державне управління вимагає поєднання цілей, засобів і методів їх реалізації, оскільки лише воно створює кругообіг у системі державного управління, породжує до нього довіру суспільства, людей і стимулює управлінські процеси.
Пріоритетні завдання науки державного управління на сучасному етапі
|
подальше виявлення закономірностей, формулювання принципів і вдосконалення на цій основі функціонування державно-управлінської системи; §розроблення оптимальних моделей політико-адміністративних відносин, державного управління і визначення раціональної структури органів державної влади; §розроблення високоефективних мотиваційних підходів в державному управлінні, сучасних методів прогнозування, стратегічного планування, контролю, комунікацій, прийняття управлінських рішень; §визначення впливу геополітики, світових процесів та міжнародної інтеграції на сутність, властивості та інші системні характеристики державного управління; §подальший розвиток методології державного управління; §розроблення критеріїв оцінки і шляхів підвищення результативності та ефективності діяльності суб’єктів державного управління; §впровадження новітніх інформаційних технологій в діяльність органів влади; §розроблення наукових засад кадрової політики та управління персоналом у сфері державної служби та служби в органах місцевого самоврядування; §сприяння розвитку системи професійного навчання державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування; §обґрунтування шляхів оптимізації відносин органів державної влади з органами місцевого самоврядування, ін. |
