Громадянське суспільство у політології, як правило, розглядають як соціальне утворення, що протистоїть державі. Його можна розуміти як плюралізм і організацію інтересів незалежно від держави. Таке суспільство емансиповане від держави, царина спонтанного самовияву вільних індивідів і добровільно сформованих асоціацій та організацій громадян, захищених законом від прямого втручання і регламентації з боку органів державної влади. Воно втілюється в приватному житті громадян, існуванні вільного ринку, безперешкодному поширенні духовних, релігійних, моральних, національних цінностей тощо. Основою громадянського суспільства є життя індивідів як приватних осіб, сукупність вільно встановлених ними міжособистісних зв´язків (сімейних, общинних, економічних, культурних, релігійних тощо), розмаїття інтересів, можливостей і способів їх висловлення та реалізації.
Функціями є втіленням основних напрямів діяльності інститутів громадянсь-кого суспільства та їх впливу на суспільне життя. Найголовніші з них — наступні: по-перше, громадянське суспільство є засобом самовиразу індивідів, їх самоорганізації і самостійної реалізації ними власних інтересів. Значну частину суспільно важливих питань громадські спілки та об’єднання розв’язують самотужки або на рівні місцевого самоврядування. Тим самим вони полегшують виконання державою її функцій, бо зменшують “ тягар проблем ” , які їй доводиться розв’язувати, по-друге, інститути громадянського суспільства виступають гарантом непорушності особистих прав громадян, дають їм впевненість у своїх силах, служать опорою у їх можливому протистоянні з державою, формують "соціальний капітал" — ті невід'ємні риси особистості, завдяки яким вона стає здатною до кооперації та ефективних солідарних дій, по-третє, інститути громадянського суспільства систематизують, впорядковують, надають регульованості протестам і вимогам людей, які в іншому випадку могли б мати руйнівний характер і в такий спосіб створюють сприятливі умови для функціонування демократичної влади.
по-четверте, ці інститути виконують функцію захисту інтересів певної групи в її протиборстві з іншими групами інтересів. Завдяки їм кожна група отримує шанс бути почутою на горі владної піраміди.
Головні риси громадянського суспільства:
- різноманітні асоціації, добровільні об´ єднання людей;
- взаємна відповідальність держави та громадян за виконання демократично прийнятих законів;
- самоврядування індивідів, добровільних організацій та асоціацій громадян;
- адекватний вільним відносинам обміну суспільний лад, політична система, за яких держава є похідною від громадянського суспільства та процесів у ньому;
- утвердження безпосередніх і різноманітних інтересів, можливість їх вираження та здійснення;
- можливість забезпечення справжнього, реального життя, на відміну від держави — сфери умовного, формального життя;
- різноманітність форм власності (приватної, колективної, кооперативної тощо), ринкова економіка;
- наявність вільної конкуренції, відносин обміну діяльністю та її продуктами між незалежними власниками;
- безпосереднє спілкування людей;
- повага громадянських прав, які вважаються вищими за державні закони;
- доступ всіх громадян до участі в державних і суспільних справах;
- свобода особистості;
- плюралізм ідеологій і політичних поглядів, багатопартійність;
- плюралізм, сукупність усіх неполітичних відносин у суспільстві й різноманітної діяльності людей;
- наявність розвинутої соціальної структури;
- різноманіття соціальних ініціатив;
- розвинута громадянська політична культура і свідомість;
- регулювання дій людей безпосередньо самими ж людьми, передусім через норми моралі;
- контроль суспільства за діяльністю державних органів.
