Державна політика — відносно стабільна, організована та цілеспрямована діяльність органів державної влади стосовно певного питання чи комплексу питань, яка здійснюється ними безпосередньо чи опосередковано і впливає на життя суспільства. Також визначається як «напрям дій, регуляторних заходів, законів, бюджетних пріоритетів стосовно певної теми, що здійснюється державним органом чи його представниками».
Державна політика втілюється за допомогою законів.
У межах державної політики виділяють державну політику національної безпеки, державну економічну політику, державну регуляторну політику, державну промислову політику, державну політику інформатизації, державну регіональну політику, державну житлову політику, державну корпоративно-дивідендну політику, державну політику у сфері управління якістю продукції.
Функції державної політики:
- вираження інтересів певних соціальних груп, верств суспільства, окремих громадян;
- вирішення (пом’якшення) конфліктів між соціальними групами;
- налагодження суспільної взаємодії між різними соціальними групами;
- інтеграція різних сфер суспільного життя;
- можливість використання примусу щодо членів суспільства з метою досягнення політичних цілей;
- інтеграція інтересів різних суспільних груп, їх гармонізація;
- соціалізація особистості, включення її в складний світ суспільних відносин;
- формування суспільної взаємодії з приводу використання державної влади;
- політичне регулювання, утворення нових форм соціальної організації життя (забезпечення іноваційності суспільного розвитку);
- забезпечення спадкоємності й відновлення розвитку суспільства й людини;
- забезпечення цілісності й стабільності суспільства тощо.
