Федеральний Президент є главою держави, обирається терміном на п´ять років Федеральними зборами, які складаються з депутатів Бундестагу і такої ж кількості делегатів, обраних на пропорційній основі парламентами земель. Президентом може бути обраний громадянин ФРН, віком не менше 40 років, який володіє виборчим правом. Переобрання допускається лише раз.
Згідно з Основним законом, Президент не може бути членом Федерального уряду, депутатом парламенту, займати будь-яку платну посаду, входити до складу керівних органів або спостережної ради підприємства.
Повноваження федерального Президента ФРН охоплюють конкретні сфери діяльності:
— він представляє державу у міжнародних правових відносинах; — від імені ФРН укладає угоди з іноземними державами; — акредитує і приймає послів; — призначає і звільняє федеральних суддів, федеральних чиновників, офіцерів та унтер-офіцерів; — здійснює в окремих випадках право помилування від імені федерації; — перевіряє конституційність вступу у силу законів і обнародує їх; — видає акти, які мають бути контрасигновані (за винятком актів про звільнення федерального Канцлера і розпуск Бундестагу) Канцлером або відповідним міністром; — розпускає парламент, коли він у рамках конституційної процедури не обере Канцлера або відмовить йому в довірі; — призначає членів Федеральної рахункової палати за поданням її голови; — пропонує для обрання Бундестагом кандидатуру Канцлера і призначає її у випадку обрання; — за поданням Канцлера призначає і звільняє федеральних міністрів.
Президент Німеччини, на відміну від інших країн, не є головнокомандувачем збройними силами.
Парламент Німеччини складається з двох палат — Бундестагу (662 депутати обираються прямими виборами терміном на чотири роки) та Бундесрату як органу представництва суб´єктів федерації. Кожна палата має свого голову, постійні і спеціальні комісії, власний регламент.
Суб´єктами законодавчої ініціативи в Німеччині є депутати Бундестагу (одна із фракцій або 5 % кількісного складу палати), Бундесрату та члени Федерального уряду.
Законопроекти Федерального уряду вносяться спочатку в Бундесрат, який повинен протягом шести тижнів сформулювати висновки про них (у випадку термінового закону — три тижні), а потім передаються до Бундестагу. Проекти Бундестагу вносяться в Бундесрат через Федеральний уряд.
Якщо прийнятий Бундестагом закон отримує схвалення Бундесрату, то він набуває чинності.
Крім законодавчих повноважень, парламент Німеччини обома палатами або тільки Бундестагом здійснює такі функції:
— обирає обома палатами 16 суддів Конституційного суду;
— обирає Президента і Віце-президента Федеральної рахункової палати, яка контролює виконання державного бюджету, а також стан державного майна і державного боргу;
— оголошує стан оборони у випадку зовнішньої агресії;
— обирає Канцлера тільки Бундестагом і може позбавити його достроково повноважень шляхом конструктивного вотуму недовіри;
— здійснює законодавчі повноваження;
— приймає закони у сфері виняткової компетенції федерації та конкуруючої компетенції федерації та земель.
Федеральний уряд відповідно до Основного закону ФРН складається з Федерального канцлера і федеральних міністрів.
федеральний канцлер і федеральні міністри не можуть займати інших посад, крім урядових. Федеральний канцлер визначає основні напрями політики і несе за них відповідальність; координує діяльність уряду відповідно до регламенту, ухваленого главою держави; приймає рішення про кількість міністрів і затверджує коло їхніх повноважень; у період війни командує силами оборони; уособлює уряд перед главою держави, парламентом і громадськістю; дає згоду на оголошення главою держави стану законодавчої необхідності.
Відставка Канцлера тягне за собою відставку уряду. Федеральні міністри проводять справи у своїй галузі самостійно, а у випадку розбіжностей між ними рішення приймає уряд. Міністр оборони уповноважений правом видавати накази і командувати силами оборони у мирний час.
