2. Зародження економічної теорії та етапи її розвитку. Економічна думка зародилася в стародавньому світі. Це була певна сума поглядів на господарські явища, на релігійні сили економічної діяльності людей. Істотного розвитку вона досягла в епоху рабовласництва. Структурна система економічних поглядів складалася поступово в процесі історичного розвитку суспільства. Основні етапи розвитку: • Докласичний етап ( 4 тис. до н. е. – 17 ст. н. е.) доба рабовласництва та феодалізму. • Класичний ( 17 – 19 ст.) • Неокласичний ( 19 – перша половина 20 ст.) • Посткласичний.
3. Економічні категорії і закони. Економічні закони – це закони розвитку відносин виробництва, розподілу, обміну і споживання. Виникають в процесі господарської діяльності людей, а тому не діють поза виробничими відносинами. Вони змінюються із зміною суспільно-економічної формації . Вони є: • Всезагальні- діють у всіх сус.-економічних формаціях ( закон зростання продуктивності праці,закон економії часу, закон зростання потреб). • Загальні- діють в декількох економічних формаціях ( закон вартості, закон попиту і пропозиції) • Спецефічні- діють лише в межах одного суспільного способу виробництва.
4. Функції економічної науки. Термін «функція» означає від латин. «виконання» або «звернення». • Теоретично-пізнавальна функція – розкриває суть економічних законів і категорій, а також причини і наслідки економічних процесів. • Практична функція - обґрунтовує шляхи використання економічних законів, з метою застосування їх на практиці для того, щоб покращити економічний стан суспільства. • Прогностична – передбачає розвиток економіки в майбутньому, а для цього необхідно зробити певні заходи. • Методологічна – наука являється основою для всіх інших економічних наук (біля 50)
5. Суть потреб та їх класифікація. Потреба – об’єктивна необхідність людини у чомусь, що спонукає її до діяльності. Потреби у кожного різні. Це особистості людини, рівня її культури, типу суспільства, де вона живе, від якості потреб, кількості потреб. Класифікація потреб: • Нижчі ( спрага, голод, тепло, повітря) • Вищі ( входять до певного кругу людей, реалізуватися, відбутися як особистість) • Економічні( спонукають людину до діяльності для забезпечення добробуту свого і своєї сім’ї) Показником добробуту є індекс розвитку людини ( ІРЛ). Він характеризується тривалістю життя, рівень доходу на душу населення, забезпеченістю мед. послуг, рівень освіченості.
6. Закон зростання потреб та економічні інтереси. Закон зростання потреб. Свідченням дії цього закону в сучасних умовах є те, що кількість різних видів споживчих товарів і послуг збільшується у розвинутих країнах більше ніж у два рази упродовж кожних 10 років. Закон зростання потреб — всезагальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між виробництвом і досягнутим рівнем задоволення потреб (або особистим споживанням), розвиток яких (зв'язків) викликає появу нових потреб та засобів їх задоволення. Основною внутрішньою суперечністю закону є, з одного боку, досягнутий рівень виробництва і споживання, а з іншого — зрослі на цій основі потреби людей. Матеріально-речова основа дії закону зростання потреб — розвиток технологічного способу виробництва. Так, за технологічного способу виробництва, що ґрунтується на машинній праці, на відміну від періоду переважання ручної праці, закон зростання потреб діяв значно інтенсивніше. Організовані у профспілки робітники в Англії у 1825 р., у Франції — в 1864 р., у Німеччині — в 1865 р. змушували підприємців певною мірою задовольняти їх вимоги щодо збільшення оплати праці, скорочення робочого дня, поліпшення умов праці. Підвищився загальноосвітній рівень робітників. Економічні інтереси — усвідомлені економічні потреби окремих людей, соціальних верств, класів і груп, об'єктивні спонукальні мотиви їх економічної діяльності, зумовлені розвитком їх потреб, досягнутим рівнем продуктивних сил, місцем у системі суспільного поділу праці, еволюцією відносин економічної власності та управління нею. Економічні інтереси взаємопов'язані з економічними законами. У найзагальнішій формі цей взаємозв'язок зумовлений тим, що для найповнішого задоволення своїх економічних потреб люди повинні у господарській діяльності керуватися вимогами об'єктивних економічних законів. Крім того, економічні інтереси як об'єктивні спонукальні мотиви економічної діяльності людей зумовлює розвиток їх потреб. Будучи формою вияву економічних відносин, економічні інтереси є водночас і формою вияву та реалізації економічних законів, оскільки ці закони відображають сутність економічних відносин, є найглибшими, внутрішньо необхідними зв'язками між економічними явищами і процесами. Найтісніше економічні інтереси пов'язані із законами розвитку людини. Ті економісти, які зводять економічні інтереси до потреб, забувають, що потреби є і в тварин. Органічний взаємозв'язок існує і між економічними інтересами та господарським механізмом, виконуваними ним основними функціями. Одна з них — розвиток людини (в єдності її біологічної та соціальної сторін), узгодження інтересів між класами, соціальними верствами і групами.
7Суспільне виробництво, його структура . Поняття суспільного виробництва є одним із загальних визначень суспільства, однак воно не тотожне поняттю гро- кої життя. Процес суспільного виробництва людьми своєї життя, включає в себе перш за все матеріальне виробництво, бо без виробництва та відтворення матеріальних умов і засобів життя неможливе саме життєдіяльність людей в усьому її різноманітті. Цим і зумовлена певна, що конструюють весь багатогранний процес суспільного життя роль матеріального виробництва. Однак визнанням і роз'ясненням даного принципи- ального становища соціально-філософської теорії марксизму тема "виробництво та суспільство" зовсім не вичерпується. Виробництво суспільного життя включає в себе також і духовне виробництво ( "виробництво свідомості"), виробництво людей, як громадських індивідів і виробництво "само%
