Конституційний суд — особливий орган, єдиною або головною функцією якого є здійснення конституційного нагляду або конституційного контролю, тобто перевірка відповідності законів та інших нормативних актів конс¬титуції країни.
Процедура розгляду справ Конституційним Судом Ук¬раїни суттєво різниться від процедури розгляду справ судами загальної юрисдикції. Конституційний суд розгля¬дає справи не в порядку звичайної судової процедури, передбаченої процесуальними кодексами, а за правилами конституційного судочинства відповідно до Конституції Ук¬раїни, Закону України "Про Конституційний Суд України" та регламенту, затвердженого самим Конституційним Су¬дом України.
Повноваження Конституційного Суду України можна поділити на чотири групи. Перша з них охоплює повнова¬ження, пов'язані з вирішенням питання щодо відповід¬ності (конституційності) Конституції України законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Пре¬зидента України (насамперед, указів і розпоряджень), актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Слід наголосити, що серед актів, які можуть розгля¬датися Конституційним Судом України щодо їх консти¬туційності, немає актів міністерств і державних комітетів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також рішень органів місцевого самоврядування. їх законність перевіряється відповідно до встановленого порядку не Конс¬титуційним Судом України, а судами загальної юрисдик¬ції.
Друга група повноважень Конституційного Суду стосу¬ється офіційного тлумачення Конституції та законів Ук¬раїни з точки зору їх відповідності Конституції.
Третя група повноважень пов'язана із розглядом Конс¬титуційним Судом України справ щодо відповідності Конс¬титуції України чинних міжнародних договорів або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість. Ідеться, зокрема, про підписані Україною міжнародні договори до їх ратифікації чи затвердження Верховною Радою України.
Нарешті, до четвертої групи повноважень Конституцій¬ного Суду України належить надання висновку щодо до¬держання конституційної процедури розслідування та роз¬гляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту відповідно до ст. 111 Конституції Ук¬раїни.
Справи, у яких відкрито провадження, Конституцій¬ний Суд України розглядає по суті на своїх пленарних засіданнях. Для того, щоб пленарне засідання Консти¬туційного Суду України було повноважним, у ньому по¬винно взяти участь не менше 12 суддів Конституційного Суду України, а його рішення та висновки вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало не менше 10 суддів Конституційного Суду України, тобто більше поло¬вини його конституційного складу.
Суб'єктами звернень до Конституційного Суду України з питань, пов'язаних із першою групою його повноважень, можуть бути Президент України, не менш як 45 народних депутатів України, Верховний Суд України, Уповноваже¬ний Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим. Окремим громадянам право безпосереднього звернення до Конституційного Суду України з питань конституційності законів та інших пра¬вових актів Конституцією України не надано. Проте це не означає, що громадяни взагалі позбавлені можливості по¬рушувати зазначені питання перед Конституційним Судом України. Громадяни можуть робити це опосередковано — через Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, головна функція якого полягає у здійсненні пар¬ламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Коло суб'єктів звернень до Конституційного Суду Ук¬раїни з питань, пов'язаних з другою групою його повнова-Конституцією України не визначається, з чого мож¬на зробити висновок, що воно практично не є обмеженим. Інакше кажучи, за офіційним тлумаченням Конституції України та законів України до Конституційного Суду Ук¬раїни можуть звертатися всі державні органи та органи місцевого самоврядування, об'єднання громадян, окремі громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи. Підставами для такого звернення можуть бути: неоднозначне сприйняття тих чи інших положень Конституції або з
